Семен Семенович — український революціонер-підпільник. Лідер Сумської обласної мережі ОУН під час німецької окупації. Голова товариства «Просвіта» у м. Суми (1942 рік). Діяч у царині професійної освіти, педагог.
Семен Сапун народився 17 квітня 1893 року в с. Попівка Карлівського району Полтавської області в родині заможних селян.
У 1914 році, після закінчення педагогічної школи, отримав посаду вчителя у с. Багата Чернеччина Великобучівського р-ну (колишнього Костянтино-градського повіту Полтавської губернії, теперішнього Сахновщинського району Харківської області). У цьому ж році, з початком Першої світової війни, був призваний в російську армію, де служив рядовим. Отримав поранення на фронті. Після одужання вступив до Київського сільськогосподарського інституту, з якого випустився достроково у 1917-му і був направлений до четвертої московської школи прапорщиків. Отримавши звання прапорщика пробув на фронті до жовтня 1917 року. 1919 року на короткий термін був мобілізований до деникінської армії, потім знову вчителював. З 1925 по 1930 роки працював у школі с. Варварівка Карлівського р-ну Полтавської області. З 1935 року С.Сапун -завпед школи № 6 м. Суми. До арешту 22 квітня 1938 року мешкав у Сумах на вул. Петропавлівській, 32.
Обвинувачення -контрреволюційна повстанська організація. Проте, упродовж 8-ми місяців катувань слідчим не вдалося зламати в’язня. Сапун не підписав жодного звинувачення. Справу, за відсутністю доказів, припинили. 10 січня 1939 року Сапуна звільнили.
Війна застала Семена Сапуна в Сумах. Сюди він перевів і дружину Ніну Пилипівну з двома її доньками.
З початком німецької окупації, використовуючи знайомства серед місцевої інтелігенції, він організує «Просвіту», під опікою якої діяла школа перекладачів, українська гімназія, школа художньої вишивки. Збори «Просвіти» проходили у приміщенні театру ім. Т. Шевченка, директор якого прихильно ставився до діяльності товариства.
Група місцевої української інтелігенції, яка зосереджувалася навколо Семена Сапуна, спочатку не мала чітко окресленого політичного забарвлення. Проте, основною причиною їхніх зібрань було все ж не створення гімназії чи організація товариства «Просвіта», а націоналістична діяльність, спрямована на боротьбу за незалежність України.
У серпні 1942 року керівники обласного Проводу ОУН отримали зі Львова директиву про активізацію боротьби проти німців. Директива вимагала перебудови роботи всього підпілля, проведення саботажних акцій проти німців. Завдання було доведено до місцевих клітин ОУН. У Лебедині продовжилось накопичення зброї, в Конотопі готувався випуск підпільної газети. Там же, за деякими джерелами, планувалося створити центр з випуску зброї та боєприпасів. Агент гестапо Дзендзеловський повідомляв: «Українські націоналісти зараз проводять шалену роботу серед українського народу на збройну боротьбу не лише з більшовиками, а й Німеччиною, під гаслом «за вільну соборну Україну».
Повідомлення свого підлеглого про існування в області мережі ОУН інший радянський агент Барановський (начальник Краснопільської поліції) передав у гестапо.
З протоколів допитів можна отримати інформацію і про обставини арешту сумських оунівців. Сапуна та частину підпільників було арештовано 7 жовтня 1942 року. На міську площу, до будинку курсів німецької мови (нинішня Покровська площа, 11) було стягнуто весь особовий склад поліції. Слідство тривало майже 5 місяців - до 20 лютого 1943 року. Основний склад підпілля ОУН на Сумщині було розстріляно і спалено на території тюрми 20 березня 1943 року. Скільки всього було знищено членів ОУН тієї ночі -невідомо, але за свідченнями дружини Сапуна, Ніни Гнатченко, у справі націоналістичного підпілля було арештовано близько 90 осіб.
Авторитет, чесність і відданість Семена Сапуна національній ідеї визнаються всіма підпільниками. Ці людські якості доповнюють останні його слова при прощанні з дружиною: «Україна для мене така велична, що я і вдруге не завагався б померти за неї...»
2007 року у Сумах, на будівлі КРУ, де у роки Другої Світової війни був розташований офіс товариства «Просвіта», встановлено меморіальну дошку в пам’ять про бандерівця Семена Сапуна.
Рішенням Сумської міської ради від 30 березня 2016 року Семену Сапуну було присвоєне звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).
