Деталі

Створено: 03 лютого 2012

Останнє оновлення: 19 вересня 2023

Перегляди: 2236

У боях за Дніпро полк під командуванням Олександра Бутка спочатку під шквальним вогнем далекобійної артилерії та авіації ворога здійснив переправу, а потім впродовж кількох днів утримував зайнятий плацдарм. Тоді артилеристи знищили більш як 2 батальйони піхоти ворога, мінометну батарею, кілька протитанкових гармат, придушили вогонь двох десятків станкових кулеметів.

За сміливі та рішучі дії особовому складу 167-го гвардійського артилерійського полку командування оголосило подяку.

Багатьох бійців було нагороджено, а Олександру Бутко Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Деталі

Створено: 03 лютого 2012

Останнє оновлення: 19 вересня 2023

Перегляди: 2282

Літо 1944 року. Розвідвідділення 314-ого артилерійського полку отримало наказ провести розвідку вогневих позицій ворога на протилежному березі Вісли.

Бійцям на чолі з командиром Павлом Сагайдачним довелось діяти під сильним вогнем противника. Вони виявили п’ять кулеметних точок, дві гармати, мінометну батарею гітлерівців. Радянські артилеристи отримали координати цілей та знищили їх влучним вогнем, але снайпери противника невдовзі вирахували наших розвідників. Діяти треба було обережно, але швидко.

Павло по-пластунські поповз в напрямку мосту, де розмістились ворожі стрілки, і самотужки знешкодив їх. Розвідники зібрали тоді багато цінної інформації про ворога. Бійці не раз вплав і на підручних засобах переправлялись через Віслу, аби своєчасно доставити її командуванню полку. І кожного разу координати були точними.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1945 року за мужність та відвагу, проявлені при форсуванні Вісли, старшому сержанту Павлу Сагайдачному було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Деталі

Створено: 03 лютого 2012

Останнє оновлення: 19 вересня 2023

Перегляди: 2433

Війну зустрів лейтенантом на західному кордоні в районі Тернополя командиром розвідувального броневзводу 37-ї танкової дивізії. Воював на Курській дузі, брав участь у Нижньосілезькій операції.

В боях за взяття Берлина відзначився 3-й мотострілковий батальйон 70-ї Червонопрапорної ордена Суворова Проскурівської механізованої бригади. Командир батальйону капітан Антон Мачуленко вміло організував вуличні бої у німецькій столиці з 22 квітня по 2 травня 1945 року.

Радянські воїни тоді знищили до 170 та взяли у полон більш як 400 ворожих солдатів та офіцерів, захопили 30 автомашин, біля 40 ручних кулеметів, 8 гармат, 4 склади з боєприпасами, підбили 4 танки. Командир батальйону показав приклад мужності та відваги своїм підлеглим.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за показове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та проявлені мужність та героїзм капітану Антону Мачуленку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Деталі

Створено: 03 лютого 2012

Останнє оновлення: 19 вересня 2023

Перегляди: 2599

Звання Героя Радянського Союзу Дмитро Турбін отримав ще в квітні 1940 року на початку Другої світової війни, за хоробрість та мужність, вміле керування артилерією стрілецького корпусу під час подолання "лінії Маннергейма".

З перших днів Великої Вітчизняної війни генерал-майор Дмитро Турбін командує артилерією 21 армії, а потім – 4 гвардійської армії.

В кінці 1943 року генерал-лейтенант артилерії Д.І. Турбін призначений заступником командуючого артилерією І Українського фронту. Брав участь у підготовці операції з визволення Києва.

Під час запеклих боїв за визволення Правобережної України, нехтуючи небезпекою, Д.І. Турбін багато часу проводив серед артилеристів на передовій. В січні 1944 року під час однієї з поїздок на передній край був тяжко поранений.

23 січня 1944 року Дмитро Іванович Турбін від отриманих поранень помер. Похований в Києві у Парку Вічної Слави.

Д.І.Турбін був також нагороджений орденом Червоного Прапора, орденом Суворова 2-го ступеня, орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня, медалями.

Деталі

Створено: 03 лютого 2012

Останнє оновлення: 19 вересня 2023

Перегляди: 2479

5 липня 1943 року в бою біля хутора Яхонтов Бєлгородської області дивізіон 124-го гвардійського артилерійського полку під командуванням гвардії капітана Євгена Терезова двічі відбив атаку півсотні танків супротивника. За період боїв з 5 липня по 9 серпня 1943 року його дивізіон підбив 27 танків, знищів 11 гармат, 5 мінометів і велику кількість живої сили німецької армії.

Відважний офіцер-артилерист Євген Терезов був поранений і помер у серпні 1943 року. Похований він у селі Полкова Микитівка Богодухівського району Харківської області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 вересня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, гвардії капітанові Терезову Євгену Матвійовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Деталі

Створено: 03 лютого 2012

Останнє оновлення: 19 вересня 2023

Перегляди: 2356

25 березня 1944 року бійці саперного взводу 794-го стрілецького полку, у якому воював Микола Нестеровський, отримали завдання відшукати можливі місця переправи та форсування річки Прут.

Коли розвідгрупа висадилася на протилежному боці ріки, одразу ж попала під шквальний вогонь німців. Микола Нестеровський під прикриттям товаришів вирушив у розвідку вздовж берега та виявив паром, що охоронявся. Після сутички з ворогом вдалося відбити паром та переправити його на берег, де розташувалися наші війська. Згодом на ньому почалася переправа бійців та техніки. Завдяки рішучим діям Миколи Семеновича, мужності та відвазі бійців його відділення, вдалося без втрат захопити плацдарм на річці Прут.

За проявлену мужність та відвагу, бійців саперного відділення було нагороджено орденами та медалями, а їхньому командирові – Миколі Нестеровському - присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Деталі

Створено: 03 лютого 2012

Останнє оновлення: 19 вересня 2023

Перегляди: 2435

У листопаді 1943 року йшли запеклі бої за визволення Києва. Екіпаж танку Т-34, у якому Борис Берестовський був радистом-кулеметником, отримав наказ проникнути в глибину захисту супротивника в районі Пущі-Водиці та перекрити шосейну дорогу Київ-Житомир.

Коли радянська машина прорвалася крізь німецькі окопи, танкістам вдалося знищити багато живої сили ворога та знешкодити декілька вогневих точок. Спочатку фашисти були в розгубленості, але згодом, прийшовши до тями, кинулися на танк Бориса Берестовського. "Тридцятчетвірка" опинилася у кільці ворожих танків та гармат.

Але наші танкісти мужньо прийняли удар, і, знищивши дві штурмових гармати та один фашистський танк, вирвалися з кільця та приєдналися до свого батальйону. Разом з ним екіпаж вирушив під постійним бомбардуванням у рейд на Фастів, де теж знешкодив кілька вогневих точок ворога.

Усі члени екіпажу танку були представлені до нагород.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за уміле виконання наказу командування та виявлені при цьому мужність та відвагу Борису Берестовському було присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Деталі

Створено: 03 лютого 2012

Останнє оновлення: 19 вересня 2023

Перегляди: 2269

Історія його подвигу розпочалась у серпні 1943-ого, після розгрому фашистських військ на Курській дузі.

Під час форсування Дніпра в районі Кременчука 27 вересня його загін під прикриттям густого туману на човнах досяг одного з островів, що був зайнятий німецькими військами. Його рота досягла острова і знищила 36 гітлерівців, особисто ним було знищено 17 німецьких солдат і офіцерів. Два дні потому під мінометно-кулеметним вогнем противника його рота форсувала друге русло Дніпра. Після чого фашисти відступили і залишили на полі бою 150 гітлерівців.

За проявлену мужність і героїзм під час форсування Дніпра командиру роти протитанкових рушниць 282-гвардійського стрілецького полку 92-ї стрілецької дивізії лейтенанту В.П. Батесі було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.