Герой Небесної Сотні народився 10 квітня 1975 року.

Закінчив Сумській державний університет.

На життя заробляв перевезеннями, був приватним підприємцем.

В Олексія було хобі. На вихідні він брав рюкзак і вирушав у піші походи на десятки кілометрів. Подорожувати любив сам. Ходив не дорогами, а тільки за компасом. Знав всі пам’ятні місця Сумщини.

«В січні, як все почалося на Грушевського, я відчував, що маю його втримати… Бо не повернеться… В лютому не послухався, сказав: «Батя, не роби з мене пацюка. Я буду через два дні». Обіцянку виконав… Через два дні його й привезли… В труні…», — згадує батько Олексія Братушки Сергій Федорович.

Загинув на вул. Інститутська 20 лютого 2014 р.

22 лютого сестра Ольга знайшла його тіло серед невпізнанних загиблих в Київському морзі. Наскрізне поранення в груди на виліт. Лікарі сказали, що він навіть не зрозумів, що сталося — миттєва смерть…

Похований у Сумах на Алеї Почесних громадян міста. В нього залишилася мама-інвалід, 13 річна донька, а також маленький син Олександр. Коли батько загинув, малюку виповнилося тільки десять днів.

У червні 2014 року рішенням міської ради присвоєне звання «Почесний громадянин міста Суми».

У листопаді 2014 року Сумська міська рада ухвалила рішення щодо присвоєння комунальній установі Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 імені Олексія Братушки. Колишнього учня вшанували і меморіальною дошкою на фасаді закладу.

У листопаді 2014 року Президентом України присвоєне звання Герой України.