- Головна
- Місто
- Про сумчан
- Почесні громадяни міста
- Почесні громадяни міста Суми (1994 - 2013)
- Деталі
- Перегляди: 6012
Народився 8 травня 1934 року в місті Суми.
Після закінчення Сумського машинобудівного технікуму, працював техніком-конструктором та інженером-конструктором на Сумському машинобудівному заводі ім. Фрунзе, потім інженером-конструктором і завідуючим промислово-транспортним відділом Сумського міського комітету Компартії України.
Згодом закінчив Український заочний політехнічний інститут.
З серпня 1966 року – заступник голови виконкому Сумської міської Ради народних депутатів. З червня 1968 до вересня 1980-го – голова виконкому Сумської міської Ради народних депутатів.
З 1982 по 1997 рік обіймав посади першого заступника голови виконкому Сумської обласної Ради народних депутатів, голови виконкому Сумської обласної Ради народних депутатів.
- Деталі
- Перегляди: 7527
Народився 1 листопада 1949 року у с. Лозне, Чернянського району, Бєлгородської області.
Після закінчення школи вступив до Українського заочного політехнічного інституту, м. Харків, який закінчив у 1972 році.
Трудову діяльність розпочав у 1972 році на посаді інженера Харківського турбінного заводу ім. С. М. Кірова. З листопада 1972 р. по жовтень 1973 р. проходив службу у Збройних Силах СРСР. З 1973 року по 1976 рік працював у виробничому об’єднанні «Харківські електроцентралі» на посадах машиніста котла, начальника зміни котлотурбінного цеху. З лютого 1976 року по лютий 1979 року знаходився у закордонному відрядженні, працював начальником господарства, інженером-теплотехніком в групі Радянських військ в Німеччині (у військових частинах п.п. № 27486, 51829). З лютого 1979 р. по червень 1986 р. обіймав посади у Харківському об’єднанні «Харківенерго» від заступника начальника цеху до заступника головного інженера. З червня 1986 р. по липень 1991 р. обіймав посаду директора Сумського підприємства теплових мереж. У 1991 році був обраний директором орендного підприємства теплових мереж.
- Деталі
- Перегляди: 9374
Народився 2 червня 1936 р. у Сумах. Один із найкращих майстрів спортивної ходьби в історії легкої атлетики. Заслужений майстер спорту. Олімпійський чемпіон 1960 і 1968 рр., чемпіон Європи 1974 р., срібний призер Олімпійських ігор 1972 р., бронзовий – 1964 р., на чемпіонатах Європи здобув срібну (1966) та бронзову (1962) медалі.
Встановив найвищі світові результати у 1955 і 1958 рр. Прізвище Володимира Степановича занесено до Книги рекордів Гіннеса.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани», орденом «За заслуги» III ступеня. Кавалер срібного Олімпійського ордена.
- Деталі
- Перегляди: 7353
Народився 12 серпня 1945 р. в с. Коровинці Недригайлівського району Сумської області. Пройшов шлях від теслі до керівника найвищого ґатунку. Відзначений найвищою нагородою Української православної церкви – орденом Св. князя Володимира. Доктор економічних наук.
Будівельник, лідер, організатор, учений – усе це про нього.
Закінчивши Сумський будівельний технікум, Анатолій Єпіфанов надовго пов’язав життя з будівництвом. У серпні 1965 р. він розпочав трудову біографію теслею будівельного управління «Промбуд-1» тресту «Сумхімбуд». Працював майстром дільниці, через півроку – інженером із технічного нагляду в управлінні капітального будівництва облвиконкому.
За десять років роботи в будівництві (також навчання у Харківському державному університеті, де одержав кваліфікацію економіста) Анатолій Олександрович набув досвіду, досяг професійної майстерності, зміцнив авторитет. У 1975 р. став начальником управління капітального будівництва міськвиконкому. Наступна сходинка – управління капітального будівництва облвиконкому.
За безпосередньої участі Анатолія Олександровича був розроблений генеральний план забудови міста, який майже повністю втілений у життя: зведені мікрорайони по вулиці Харківській, виросли 9-й та 10-й мікрорайони, розширені вулиці Харківська та Курська, споруджено багато нових навчальних закладів і дитсадків. А ще – міст через р. Псел, театр імені Щепкіна, Театральна площа, третя черга очисних споруд.
- Деталі
- Перегляди: 5470
Народився 7 березня 1932 року в м. Лебедин Сумської області.
З 1951 року, після закінчення Сумського машинобудівельного технікуму, розпочав свою трудову діяльність помічником майстра на компресорному заводі міста Пенза.
Після служби в лавах Радянської Армії повернувся на Сумщину. Працював на Сумському насосному заводі. Пройшов шлях від агента відділу постачання до заступника директора підприємства.
У 1966 році отримав диплом Українського заочного політехнічного інституту. З 1968 року – перший заступник голови виконкому Сумської міської Ради народних депутатів. Із 1978 року по 1981 рік – голова виконкому.
Завдяки старанням Юрія Журавльова Суми отримали славу «міста троянд», за його сприяння зводилися житлові мікрорайони, були закладені міцні підвалини комунальних підприємств «Шляхрембуд», «Міськсвітло», «Міськводоканал», «Зеленого будівництва» та інших.
За його ініціативи та під безпосереднім керівництвом було збудовано низку об’єктів життєзабезпечення міста Суми:
– чотири черги очисних споруд станції перекачки та каналізаційні колектори;
- Деталі
- Перегляди: 5947
Народився 26 вересня 1929 р. у с. Острійки Білоцерківського району на Київщині. У 1954 р. закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «машини та обладнання хімічних виробництв» і почав працювати на Сумському суперфосфатному заводі. Був майстром, механіком, начальником колишнього сірчанокислотного цеху №2.
У 1964 р. за успішні технічні винаходи та впровадження їх у виробництво отримав звання «Кращий раціоналізатор УРСР». Деякий час виконував обов’язки головного інженера. У листопаді 1969 р. став директором хімкомбінату.
За складної ситуації на виробництві зумів дібрати кадри, запропонувати нові технології, провести розширення та реконструкцію комбінату. Удосконалене підприємство нагородили орденом Леніна, а Олександра Кравченка – орденом Жовтневої Революції (1976).
- Деталі
- Перегляди: 12648
Народився 18 жовтня 1937 р. у м. Харкові. Переїхав до Сум у 1950 р. Закінчив Сумську середню школу № 4. З 1955 р. навчався у Харківському політехнічному інституті, по закінченні якого пішов працювати майстром на СМНВО їм. М.В. Фрунзе. Згодом, у 1965 р., став начальником 6-го цеху одного з головних підрозділів заводу. З 1969 р. – головний інженер підприємства, а з 1973 по 1986 рік обіймав посаду директора. З 1986 по 1989 рік - Міністр хімічного та нафтового машинобудування СРСР. З 1989 по 2007 рік знову зайняв посаду директора підприємства. Має звання доктора технічних наук. За вагомий внесок у розвиток підприємства був обраний і залишається до сьогоднішнього дня Почесним головою правління ПАТ «СМНВО ім. Фрунзе».
- Деталі
- Перегляди: 8359
Народився 4 жовтня 1920 р. у с. Могриця Сумського району.
До війни армійську службу проходив у полку охорони уряду Московського Кремля. Захищав Ленінград у 1941 р. Далі: Ленінградський фронт, Пензенське артучилище, по його закінченні – командир взводу курсантів. Після війни: інструктор Сумського обкому партії, завідуючий сектором партійного відділу, слухач вищої партійної школи, другий секретар Конотопського міськвиконкому, голова Сумського промислового облвиконкому, згодом – заступник голови Сумського облвиконкому, з 1972 по 1989 рік – перший секретар Сумського міськкому КПУ.
Після виходу на пенсію очолював організацію по охороні пам’ятників культури. Член Спілки архітекторів. Лауреат премії Ради Міністрів СРСР і Державної премії ім. Т.Г. Шевченка, кавалер численних бойових та трудових відзнак.
Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, найвищою нагородою Української православної церкви – орденом Св. Рівноапостольного князя Володимира.
Діяльність Михайла Панасовича у Сумах розпочалась у 1972 році. Сумчани цінили його за розум, організаторські здібності, вимогливість до себе та підлеглих. Він не любив тих, у кого слово розходиться з ділом, знав ціну кожній копійці.
- Деталі
- Перегляди: 5779
Народився 18 січня 1939 р. у с. Олександрівка Великописарівського району Сумської області. Після закінчення школи працював на шахтах Донбасу. Спеціальну освіту отримав у Львівському обліково-кредитному технікумі. Працював кредитним інспектором Роменського міського відділення; згодом – начальником відділу в обласній конторі Держбанку. Закінчив успішно економічний факультет Київського інституту народного господарства, потім спеціальний факультет із економіки міжнародних відносин при Московському фінансовому інституті. Заслужений економіст України (1996 р.). Кандидат економічних наук.
У банківській системі – з 1962 р. Працював головою відділу з іноземних банківських кредитів зовнішньоторговельного банку СРСР, а також радником міністр-президента Національного банку Куби. З 1993 р. – заступник голови Національного банку України, а з січня 2000 р. по грудень 2002 р. – його голова. З лютого 2003 р. по грудень 2004 р. - Голова Спостережної ради Акціонерного банку «Брокбізнесбанк».
- Деталі
- Перегляди: 6808
Народився 16 лютого 1946 року в с. Степанівка Сумського району Сумської області.
Свою спортивну біографію Олександр Шапаренко розпочав на річці Псел у заслуженого тренера СРСР Валентина Пятліна. У 1966 році став першим серед чоловіків-байдарочників чемпіоном світу.
Дворазовий Олімпійський чемпіон (1968 рік – Мехіко, 1972 рік — Мюнхен), заслужений майстер спорту СРСР з веслування на байдарці, учасник трьох Олімпіад, багаторазовий чемпіон світу та Європи.
З 1966 по 1969 рік працював тренером спортивного товариства «Авангард». За досягнуті успіхи в розвитку фізичної культури і спорту та успішні виступи на ІV Спартакіаді народів СРСР у 1967 році нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної ради України. У тому ж році нагороджений Золотою медаллю «За видатні спортивні досягнення» Центральної Ради Союзу спортивних спілок та Організацій СРСР. У 1968 році нагороджений орденом «Трудового Червоного прапору».
