003.jpg

Народився 17 листопада 1981 року в м. Суми в сім’ї інженерів. Батьки – Анна Григорівна та Микола Дмитрович – працювали на АТ «Сумський завод «Насосенергомаш». Крім Руслана, у сім’ї зростало ще двоє дітей – Вікторія та Роман.

З 1989 до 1999 року навчався у Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 22. Змалечку Руслан демонстрував неабияку зацікавленість до творів мистецтва, відвідував різноманітні гуртки та спортивні секції, мав талант до малювання, гарно навчався.

У 1999 році вступив до Сумського вищого училища мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського.

Однак, 19 грудня цього ж року був призваний на строкову службу до військової частини А0224 Аеромобільних військ Збройних Сил України. Після закінчення терміну служби, у 2001 році повернувся і продовжив навчання у Сумському вищому училищі мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського, яке у 2005 році закінчив з відзнакою, отримав спеціальність «Образотворче мистецтво», здобувши кваліфікацію «Керівник аматорського колективу (гуртка, студії) декоративно-прикладного мистецтва, викладач». У студентські роки активно займався карате. У результаті, після безлічі повторень і старанних тренувань, відповідального ставлення до занять, отримав коричневий пояс, як показник рівня зрілості в карате.

24 січня 2004 року Руслан одружився з Іриною Черевко, а у 2005 році у них народилась донька Дарина. Згодом у пари з’явилося ще двоє дітей: Остап (2018 р.н.) і Вероніка (2021 р.н.).

З 2011 до 2015 року Руслан Миколайович навчався у Харківській державній академії дизайну і мистецтв, після закінчення якої отримав диплом з відзнакою, здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Образотворче мистецтво (станкова і монументальна скульптура)». Навчання поєднував з уроками малювання у студіях відомих харківських художників – Віталія Куликова, Віталія Лєнчина, Петра Юрченка.

2 вересня 2015 року до 72-ї річниці визволення міста від нацистських загарбників по вул. Троїцькій біля школи № 8 відкрили пам’ятний знак жертвам концтаборів «Тінь минулого», створений за ескізом Руслана Мовчана. Він став основою Меморіального комплексу пам’яті жертв нацистської окупації.

У 2016 р. прийнятий на посаду викладача відділу декоративно-прикладного мистецтва Сумського фахового коледжу мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського.

Талановитий скульптор був співавтором роботи «Свіча пам’яті» – другої частини Меморіального комплексу пам’яті жертв нацистської окупації по вул. Троїцькій, який відкрили 2 вересня 2017 року. Цього ж року на даху будинку по провул. Інститутському з’явилася бронзова скульптура кота. Автором також був Руслан Мовчан.

У 2018 році Руслан Миколайович з відзнакою закінчив Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, де отримав диплом про другу вищу освіту за спеціальністю «Образотворче мистецтво. Декоративне мистецтво. Реставрація», здобув професійну кваліфікацію «магістр» за фаховою спеціальністю «Викладач образотворчого мистецтва у ЗВО, художник декоративного мистецтва». У 2019 р йому було присвоєно кваліфікацію «спеціаліст другої категорії – викладач» та прийнято на посаду завідувача відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Сумського фахового коледжу мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського.

Руслан Миколайович поєднував виховання дітей, навчання, роботу та творчі захоплення. Брав активну участь у фестивалях, виставках, заходах різних рівнів, співав у Народному аматорському хоровому колективі Косівщинського СБК, створював твори іконопису, мозаїки, реставрував старовинні картини та ікони, працював над приватними замовленнями щодо скульптур, організовував виставки викладачів та студентів.

З юнацьких років захоплювався творами Григорія Сковороди, якому присвятив свою дипломну роботу. Нині дерев’яна скульптура українського філософа, зроблена руками Руслана, прикрашає кабінет ректора Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Крім цього, скульптор створив декілька робіт («Нарцис» і «Вітрильник») у парковій зоні Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди у с. Сковородинівка Харківської області.

Творче натхнення митця не мало меж. Проте, день 24 лютого 2022 року змінив його життя. З початком військової агресії з боку російської федерації, спостерігаючи за подіями, що почали відбуватися навколо рідного міста, не зміг стояти осторонь і пішов добровольцем, приєднавшись до територіальної оборони. Руслан говорив: «Я йду тому, що хочу, щоб мої діти жили у вільній, незалежній, сильній державі».

Спочатку охороняв склад з боєприпасами, чергував на блок-посту, а потім брав участь в операціях тактичної групи.

Загинув у бою з військами російської федерації 1 березня 2022 року у званні «сержант» на посаді «старший водій мінометного розрахунку №1» на перехресті населених пунктів с. Нижня Сироватка та с. Низи.

Похований Руслан Миколайович на Алеї Слави на Ново-Центральному Баранівському кладовищі.

Рішенням Сумської міської ради від 26 квітня 2023 року №3675-МР Мовчану Руслану Миколайовичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Суми» (посмертно).

Світла пам’ять про справжнього патріота своєї країни назавжди залишиться в серцях його рідних, близьких та сумчан!