Народився 13 лютого 1989 року в місті Суми у сім’ї військовослужбовця.
Навчався у Сумській загальноосвітній школі І-III ступенів № 15, яку закінчив у 2006 році. В позаурочний час хлопець займався спортом. З роками зацікавився підводним зануренням з аквалангом. І це цілком закономірно, бо величезний підводний світ приховує на глибині багато таємниць та загадок.
Закінчив Державний університет податкової служби України, факультет «Державні фінанси», здобув освітній ступінь «магістр».
Працював у Державній податковій службі м. Суми.
Ігор дуже любив тварин, обожнював собак, багато часу проводив зі своїм чотирилапим другом. Не меншим захопленням чоловіка була природа, особливо гори, які приголомшують своєю величчю і тішать око зеленню дерев, промовляють мовою сталості, постійності, вічності. Вони кидають виклик, змушують вийти із зони комфорту, перевіряють на міцність, надихають і очищують думки. Ігор побував у багатьох гірських системах: Карпати, Тянь-Шань, Казбек. Мріяв підкорити Ельбрус.
У 2011 році був призваний на строкову військову службу, де отримав звання «сержант». В той самий час проходив навчання у Навчальному центрі пожежної безпеки Збройних Сил України.
З 2012 до 2022 року працював: у Державній фінансовій інспекції м. Київ; інспектором відділу контролю за благоустроєм Подільської районної в місті Києві державної адміністрації; фінансовим аналітиком у ТОВ «Укртепло», а згодом фінансовим директором ТОВ «Рівнетеплоенерго», на будівлі якого висить меморіальна дошка, що нагадує працівникам про героя, поруч з яким вони мали честь працювати і безмежно вдячні за самопожертву і подвиг.
У перший день повномасштабного вторгнення військ рф на територію України став на захист Батьківщини, записавшись добровольцем до територіальної оборони Києва. Разом із побратимами захищали столицю та допомагали евакуйовуватися мешканцям Київської області. Згодом був мобілізований до лав Збройних Сил України. Був військовослужбовцем 131-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила у званні «сержант». У 2022 році бригада обороняла Попасну і Лисичанськ Луганської області.
31 травня 2022 року Ігор разом з чотирма побратимами загинули, потрапивши під танковий обстріл окупаційних військ поблизу населеного пункту Комишуваха Попаснянської міської громади Сєвєродонецького району Луганської області. Бійцю назавжди залишиться 33 роки.
8 червня 2022 року відбулося прощання зі світлим воїном в Храмі Святого Миколая, після чого його поховали на кладовищі по вул. Прикордонній в родинному похованні.
«Ігор був доброю людиною, завжди з усмішкою. З усмішкою пішов на війну, з усмішкою і загинув. Дуже хорошим другом був, наставником, стриманим, багато ніколи не говорив, вихованим, щирим, мужнім, людяним. Шкода, що ми втрачаємо таких молодих хлопців, які могли б ще довго жити, творити, розвивати нашу державу, рідне місто Суми, яке чоловік любив всім серцем і мріяв повернутися. На жаль, повернувся сержант Набок назавжди, «на щиті»», – згадували друзі та побратими про справжнього Героя.
Рішенням Сумської міської ради від 26 липня 2023 року № 3776-МР Набоку Ігорю Юрійовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).
Світла пам’ять про мужнього воїна назавжди залишиться в серцях його рідних, близьких, друзів та мешканців міста Суми!
