002.jpg

Народився 9 жовтня 1989 року в місті Суми.

У 2005 році закінчив дев’ять класів Сумської загальноосвітньої школи І-III ступенів № 23.

З 2005 по 2008 рік навчався у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Міжрегіональний центр професійно-технічної освіти інноваційних технологій міста Суми», де отримав професію слюсаря з ремонту автомобілів, електрогазозварника.

Після закінчення навчання працював на будівельних майданчиках обласного центру на посаді бригадира. Був прикладом чесного, добросовісного працівника, який любив свою роботу і дорожив нею.

З дитячих років чоловік полюбляв займатися спортом, особливо футболом. Сумська футбольна команда «Барса», членом якої Євген постійно був, займала на турнірах призові місця. Виступав він і за команду села Верхосулка Білопільського району, звідки родом його батько та численні друзі.

Оскільки Євген Олександрович був людиною доброю, життєрадісною, комунікабельною, то і друзів у нього було багато. Завжди усміхнений і готовий прийти на допомогу. Він був чудовим сином, надійним братом і вірним товаришем.

Не меншим захопленням було спілкування з природою. Втіхою його життя були голуби. Будучи ще хлоп’ям, любив за ними спостерігати, слухати їхнє таємниче вуркотіння, тихцем від дорослих виносити з хлівця у жменьці зерняток, годувати птахів, збираючи їх довкола себе. Ця любов передалась Євгенові від тата Олександра та дідуся. Тож, коли здійснилася заповітна мрія дорослого Євгена і він купив власний будинок, одразу ж завів голубів та собачку Тіну.

У 2007 році Євген Олександрович одружився, а у квітні 2008 року у чоловіка народилась донечка Катерина, яка стала розрадою у його житті. Любов до доньок Катрусі та Руслани, племінників Сашка й Данила – це та сила, яка підтримувала чоловіка і стимулювала на активні життєві дії.

У чоловіка було багато мрій і планів, але розпочалась війна… Вже 24 лютого 2022 року Євген добровільно вступив до лав територіальної оборони рідного міста Суми. А в березні був мобілізований до військової частини А7045 Збройних Сил України на посаду «механік лісопильного відділення», де й служив до 14 листопада 2022 року. Потім був переведений до міста Конотоп на навчання, де опановував ази військової справи. По закінченню навчання, з 21 травня 2023 року призначений на посаду «стрілець» військової частини А7317.

З лютого 2023 року відправлений на вогневі позиції біля Бахмута Донецької області, де був активним учасником бойових дій. А з 1 травня Євгена перевели до населеного пункту Цвіркуни Харківської області заступником командира бойової машини та навідником-оператором. 21 липня 2023 року був передислокований до Лимана Краматорського району Донецької області на посаду «заступник командира бойової машини механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти» військової частини А7317.

25 липня, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Торське Краматорського району, отримав важке поранення. Перебуваючи на лікуванні у КНП «Київська міська клінічна лікарня №4», 15 серпня 2023 року – помер.

У Героя залишились мати, сестра та чудові донечки.

19 серпня 2023 року мужнього воїна поховали на Алеї Слави на Ново-Центральному Баранівському кладовищі.

Рішенням Сумської міської ради від 17 листопада 2023 року № 4128-МР Грищенку Євгену Олександровичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).

Світла пам’ять про справжнього патріота своєї країни буде жити в серцях його рідних, близьких, друзів та сумчан.