003.jpg

Директор департаменту комунікацій та інформаційної політики Антоніна КОХАН під час апаратної наради проінформувала про стан впровадження політики інтеркультурності у Сумах, в основу якої покладено культурне різноманіття як потужний ресурс і додаткові можливості розвитку громади.

За її словами, у березні 2016 року Сумська міська рада підписала Меморандум з Радою Європи і таким чином оголосила про впровадження політики інтеркультурності у місті. Окрім Сум, до Національної Мережі Інтеркультурних Міст України на даний момент входить ще п’ять міст: Одеса, Луцьк, Вінниця, Мелітополь, Павлоград. Згідно з умовами Меморандуму, міста беруть на себе певні зобов’язання.

«Інтеркультурна політика міської ради – це політика, яка враховує під час розробки та прийняття рішень у галузях забезпечення життєдіяльності міста етнонаціональне різноманіття міста. І це важливо, адже окрім українців, у Сумах мешкають люди інших етносів та національностей, для прикладу, зарубіжні студенти з більш, ніж 50 країн світу, які навчаються у сумських навчальних закладах», – підкреслила посадовиця.

Як розповіла Антоніна Кохан, інтеркультурна політика пронизує абсолютно усі сфери життєдіяльності міста, зокрема: галузь культури, освіти, соціального захисту, ЗМІ та інформаційної політики, громадського транспорту, побутових послуг, бізнесу, надання адміністративних послуг та охорони здоров’я. Міська влада повинна дбати про те, щоб люди інших національностей комфортно себе почували у нашому місті, щоб вони могли себе реалізувати і зробити свій внесок у розвиток Сум.

Антоніна Кохан зазначила, що за три роки впровадження політики інтеркультурності зроблено чимало. Зокрема, виведено індекс інтеркультурності – це інструмент порівняльного аналізу для міст, що беруть участь в програмі. Відповідно до загальних індексованих результатів, Суми займають 19 місце серед 81 проіндексованого міста в Інтеркультурній мережі.

На підставі цього індексу був виведений профіль інтеркультурності міста, а також був проведений тест на інтеркультурне громадянство. Він визначив рівень нашого сприйняття та показав ставлення сумчан до людей інших національностей, щодо нашого співіснування у Сумах, до реалізації спільних проектів, тощо. У тестуванні взяли участь 524 респонденти. А також наразі завдання у розроблені інтеркультурного адаптованого SWOT-аналізу громади (внутрішні фактори – сильні/слабки сторони, зовнішні фактори – можливості та ризики).

«Таким чином, за три роки напрацьовано чимало і маємо базову платформу, з якою можна приступати до розробки Інтеркультурної Стратегії міста з визначенням довгострокових цілей і перспектив, до яких ми повинні прагнути. Після того, як Інтеркультурна Стратегія буде розроблена, вона стане частиною Стратегії розвитку міста Суми до 2027 року», – зазначила директор департаменту комунікацій та інформаційної політики.

Посадовиця повідомила, що перші кроки в написанні Інтеркультуної Стратегії вже зроблено: провели розширену нараду щодо розробки ІСС Стратегії міста за участі керівника національної мережі Ради Європи з інтеркультурності Ксенії ХОВАНОВОЇ-РУБІКОНДО, під час якої окреслили найбільш актуальні сфери, де потрібно більше приділяти уваги нацменшинам, іноземним студентам і переселенцям, які мешкають у Сумах.

Крім того, Антоніна Кохан зазначила, що результатом засідання став початок розробки інтеркульутрного адаптованого SWOT-аналізу сумської громади, до чого попрохала долучитись всі структурні підрозділи міської ради, до повноважень яких входить надання послуг, пов'язаних з потребами різних верств населення. Створено робочу групу з розробки Інтеркультурної Стратегії, її склад затверджений розпорядженням міського голови № 99-Р від 25 березня 2019 року.

Директор департаменту інфраструктури міста Едуард ВЕЛИТЧЕНКО додав, що фахавці структурного підрозділу опрацювали пропозицію департаменту комунікацій та інформаційної політики щодо дублювання назв зупинок громадського транспорту та маршрутів руху англійською мовою. Розроблено відповідний проект табличок з назвами.

Своєю чергою, відділ торгівлі, побуту та захисту прав споживачів рекомендував закладам громадського харчування опрацювати можливість публікації меню та переліку послуг (прейскурантів) українською та англійською мовами.