Міський голова Олександр ЛИСЕНКО в інтерв’ю УНІАН розповів, як місто жило в російській облозі й долало виклики воєнного часу, про нові підходи у формуванні резервів харчів, транспортне сполучення з іншими містами, отримання ордена «За мужність» та звільнення з посад чиновників від ОПЗЖ.
Від кордону з Російською Федерацією до Сум – менше, ніж 30 кілометрів. Де ви були, коли Росія почала широкомасштабне вторгнення в Україну?
24 лютого о п’ятій ранку, за сигналом, ряд посадовців зібралися в облдержадміністрації, а за годину, разом із військовими та керівниками силових структур, ми провели спільну нараду. Близько 11 я вже проводив міську нараду - всі мої заступники разом зі мною залишилися в місті. Тоді отримав від підлеглих інформацію, що біля Сум рухаються колони російської військової техніки. Після опівдня силам нашої територіальної оборони (ТрО) почали видавати зброю.
Чверть по другій я записав стрім про те, що відбувалося на той час у місті та про війська РФ, які намагаються оточити наш обласний центр. А близько 14 ми побачили перші ворожі БТРи, які стояли як блокпост на виїзді з міста по вулиці Роменській.
Вже о 16 ворожа колона пройшла по вул. Харківській і попрямувала до залізничного вокзалу.
Де були на той час українські війська?
Наші військові, які зайшли у місто, разом із силами ТрО почали із загарбниками три вуличні бої. Ворог отримав реальну відсіч, було знищено кілька одиниць техніки та вбито перших загарбників.
Суми показали, що місто укріплене, тож росіяни відійшли. Частина ворожої техніки, як ми вже знаємо сьогодні – з Кантемирівської танкової дивізії, поїхала в київському напрямку, до міста Ромни, а інша частина зупинилася неподалік Сум.
Які найважливіші питання довелося розв’язувати у перший тиждень облоги Сум?
За перші дві доби ми змогли максимально виставити нашвидкуруч зварені протитанкові "їжаки", будівельні блоки й плити на всіх в’їздах до міста. Автомобільну та спеціальну техніку для цього довелося стягували з усіх усюд - комунальних підприємств, інших установ та організацій. Згодом разом з бійцями ТрО облаштували там блокпости. Відтак, зовсім просто ворогу в Суми було вже не зайти.
Далі – розв’язували питання із забезпеченням техніки пальним, а бійців ТрО – харчуванням. Дуже вдячний усім, хто відгукнувся в ті дні на наші прохання! Зокрема, містянам, які самоорганізувалися й навантажували піском будівельні мішки, щоб обкладати ними блокпости.
Містяни самоорганізувалися і навантажували піском будівельні мішки, щоб обкладати ними блокпости / фото Facebook Олександр Лисенко
Приємно, що всі були максимально мобілізовані на те, щоб допомогти і швидко налагодити оборону міста.
Також важливо було зберегти роботу місцевих підприємств. Наприклад, мені зателефонували, що на хлібзаводі хтось ламає ворота. Поки ми доїхали, поруч вже нікого не було. Але не виключаю, що в місті на той час діяли диверсійні групи. Думаю, заслані провокатори намагалися зірвати стабільну роботу підприємства. Проте нам вдалося організувати цілодобовий продаж хліба через віконце на заводі…
Ми ввели у місті обмеження на кількість деяких видів товарів, що можуть видаватися в одні руки, опрацьовували таке ж питання і в старостинських округах. Ініціювали відкриття пунктів безоплатного харчування…
Працювали у приміщенні міськради?
Ні, під час оточення Сум, для безпеки працівників міськради (як я вже сказав, всі мої заступники та секретар ради залишилися в місті), робота була перенесена з адмінбудівлі на площі Незалежності в інші місця. Але вона не припинялася ні на день.
Проводилися також засідання виконавчого комітету, відбувалися сесії міськради, щоб направлялись кошти (ми опрацьовували питання розподілу ресурсів резервного фонду), щоб місто функціонувало, щоб продовжувалось фінансування найбільш важливих сфер. Мова про забезпечення ліками жителів громади, роботу лікувальних закладів, соціальних служб, комунального транспорту, ЖКГ, усунення наслідків війни, забезпечення жителів громади харчами, закупівлю пального та будівельних матеріалів тощо. Всі рішення приймалися одноголосно.
Зараз точиться багато чуток, що співробітники силових і правоохоронних органів начебто майже одразу покинули Суми та тривалий час не поверталися. Що вам відомо про це?
Я практично щодня спілкувався з деякими співробітниками СБУ, які були присутні на нараді в ОДА 24 лютого, коли ставилися відповідні завдання керівникам різних рівнів. Те саме можу сказати і про співробітників поліції.
Проте у силових структур є власне керівництво і власні завдання. Скільки було виведено з міста силовиків і правоохоронців, куди і для чого – це, думаю, військова таємниця.
Чи долучалась якось міська влада до створення підрозділів ТрО Сум і чи була в місті зброя для захисту?
Міська влада долучалась до створення ТрО ще до вторгнення. Були рішення про її створення, про виділення місць для розміщення, про координацію наших спільних дій.
Ми займалися забезпеченням ТрО пальним, будматеріалами, транспортом. А щодо зброї, це не наші повноваження. Міська влада не дотична до її видачі. Крім того, нам не було оголошено місце зберігання зброї.
Як багато втрат понесли сили ТрО в Сумах?
На сьогодні маємо 27 загиблих військових і бійців ТрО. Вони поховані на Алеї Героїв Центрального кладовища та на Алеї Героїв Баранівського кладовища Сум (місце визначали їхні рідні).
Це нова, жахлива і болюча, сторінка історії нашої громади. Вважаю, що всі наші Герої – це почесні громадяни міста. Думаю, міськрада згодом обов’язково прийме таке рішення.
Скільки цивільних осіб загинуло внаслідок авіаційних та артилерійських обстрілів міста?
Наразі встановлено загибель 24-х цивільних осіб, у тому числі трьох дітей. Я оперую лише офіційними даними. Адже завали в місцях бомбардувань ще остаточно не розібрані. Сусіди вказують, що там до авіанальотів були люди.
Суми зазнали великих руйнувань?
Внаслідок авіанальотів у нас розбомблена котельня Північного промвузла, яка постачала містянам тепло і гарячу воду. Розбомблена підстанція компанії "Сумиобленерго", яка розподіляла електрику на Сумську і частково на Чернігівську та Полтавську області. Також постраждали виробництва промислових підприємств, наприклад, "Полісан". Там після влучання ракет сталося повне руйнування складської будівлі (6 тис. кв. метрів) з лакофарбовою продукцією. Будівля не підлягає реконструкції.
Крім цього, були знищені або постраждали десятки житлових будинків, навчальні корпуси та бібліотека Сумського державного університету.
Також до складу Сумської територіальної громади входять села Битиця, Велика Чернеччина і Вільшанка. Там були обстріляні дитячий оздоровчий табір, парк відпочинку, адмінбудівля агрофірми, магазин, офісна будівля і багато житлових будинків. У Битиці загинули двоє осіб.
А як щодо поранених?
Поранених за весь час було 43. Наразі всі вони завершили стаціонарне лікування.
Чи проводиться у Сумах демонтаж зруйнованих конструкцій та будівель?
18 квітня до Сум прибув зведений загін Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України, який дислокується в місті Ромни. Це 50 осіб та 9 одиниць транспортних засобів, серед яких потужна важка інженерна техніка. Розпочались аварійні роботи, під час яких на місцях раніше нанесених ворожих авіаударів проводиться розбір завалів житлових будинків. Раніше починати демонтаж було не можна, оскільки не було проведено експертної оцінки пошкоджень житлових будинків, а без неї люди згодом не змогли б отримати грошову компенсацію.
Цінні течі та документи рятувальники передають родичам загиблих. Цегла, дерево, скло, пластик, метал і будівельне сміття сортуються та вивозяться (лише за перші чотири дні було перебрано та вивезено близько 600 тонн будівельних конструкцій та інших предметів). Роботи тривають.
Місто вже підраховує збитки, завдані йому під час воєнних дій?
Рішенням виконкому ще три тижні тому сформована комісія, яка допомагає містянам, які частково або повністю втратили нерухоме майно внаслідок військових дій РФ. Зараз йде експертиза, оцінка і лише після цих обстежень можна буде говорити про якісь конкретні суми.
І все ж таки, чи, на вашу думку, Сумам для відновлення вистачить власних ресурсів?
Лише на поточний ремонт. На капітальний – точно ні. Близько 20-ти зруйнованих будинків треба буде зводити заново.
Мова не про те, що коштів у міському бюджеті немає, а про те, що зараз немає наповнення міського бюджету. Наразі потрібно підтримувати інфраструктуру, транспорт, надавачів всіх інших послуг, але й з цим у нас зараз є проблеми. Адже значна частка фінансів йде на підтримку сил добровольчих формувань територіальної громади.
Ми робимо все від нас залежне, аби допомогти постраждалим сумчанам у цій ситуації. Як відомо, для ліквідації наслідків злочинів окупантів уряд виділив Сумщині перші 250 млн грн. Тож обласний центр теж розраховує отримати частку від цих коштів. Вже відбулися консультації з Мінрегіонбудом щодо уточнення механізму їх використання органами місцевого самоврядування.
Розповісте про криміногенну ситуацію в Сумах? Чи затримували у місті мародерів?
Факти мародерства місцевими були, але мобільні групи ТрО і добровольчих формувань швидко це припинили. У перші дні були й порушники комендантської години, але теж швидко люди дисциплінувалися. Загалом криміногенна ситуація з боку сумчан не ускладнилася. А переважна кількість злочинів – це скоєні російськими військовими проти мирного населення нашої територіальної громади, враховуючи вбивства, обстріли, бомбардування… Хочу вірити, що всі вони отримають покарання по заслугах.
Наскільки кризовою була гуманітарна ситуація у місті під час облоги?
Ми були на межі не лише гуманітарної кризи, а часом і на межі техногенної. Адже були такі дні, коли в місті не було світла, опалення, води. Проте наші комунальні та інші служби робили справді героїчну роботу та все лагодили…
Що стосується великих черг в магазинах, в яких було лише 10-20 відсотків продуктів, черг в аптеках, в яких ліків вже майже не було, ми зрозуміли, що на нас чекає велика проблема. Тож почали працювати над організацією доставки гуманітарних вантажів. Навіть без "зелених" коридорів, ризикуючи, були люди – підприємці та власники невеликих місцевих торговельних мереж, які різними шляхами доставляли продукти у місто. Колись ми назвемо їхні імена. Деякі компанії-виробники безкоштовно роздавали містянам молоко, яйця, живих курей…
Повністю ситуація стабілізувалася десь 15-20 березня, коли вже з’явилося розуміння, що продукти в місті будуть у необхідному обсязі.
Була величезна проблема з пальним. Ми ухвалили рішення про продаж на заправках по 10-20 літрів. Були великі черги, але ситуацію вдалося втримати. Сьогодні велика кількість пального потрібна і для потреб ЗСУ, і для наших аграріїв. А ворог гатить по інфраструктурі - нафтосховищах і нафтобазах, по об’єктах зберігання пального. Тому проблема є, і не можу сказати, що вона в Сумах вирішена. Але відповідні запаси для ТрО та комунальних підприємств створені. Транспорт буде рухатися, вулиці – прибиратися.
Стосовно критичної інфраструктури, не вся вона в 100-відсотковому робочому стані. Але ми робили і робимо все, щоб опалення, вода, газ, електрика, інші послуги були доступні містянам на належному рівні.
А чи є на сьогодні в Сумах дефіцит якихось продуктів чи ліків?
Із харчів в магазинах недостатньо солі та окремих круп, зокрема гречки. Щодо ліків, то потрібні препарати для лікування цукрового діабету ІІ типу, інсуліни, кроворозріджуючі препарати, протисудомні, антипсихотичні, гормони щитоподібної залози, препарати для лікування шлунково-кишкового тракту, нестероїдні протизапальні препарати, препарати для лікування серцево-судинної системи, знеболюючі, антинеопластичні засоби, препарати гормонів для системного застосування, імуносупресанти.
Фіксуєте скарги містян на високі ціни в якихось торгових точках?
Створена ще у березні робоча група зі здійснення заходів щодо забезпечення цінової стабільності на території Сумської міської тергромади за час роботи перевірила 530 торгових точок. Бо мають місце скарги населення на ціни в конкретних магазинах. Ситуація з’ясовується стосовно кожного звернення.
Ми допомагаємо тримати ціновий діапазон на соціальні групи продовольчих товарів у межах дозволеної націнки – не вище 10%. А також співпрацюємо з місцевими виробниками із сіл Сумщини, які теж перебували у ворожому оточенні й не могли раніше працювати. Тож на сьогодні жителі Сум забезпечені основними харчами – борошном, хлібом, молокопродуктами, вершковим маслом, ковбасними виробами, овочами.
Центральний ринок Сум відкритий з 7:30 до 15:30. Магазини раніше працювали до 14-ї години, наразі їх робота продовжена до 18:00-20:00.
Чи не думали ви, стикнувшись з гуманітарною кризою під час облоги російськими військами, що Сумам варто мати якийсь недоторканий запас харчів для мешканців?
Не тільки думали, але вже й займаємося цим! Щоправда, вирішили зробити так, щоб продукти "на перспективу" зберігалися не десь на базах, а щоб люди тримали їх у себе вдома.
Поясню. Війна не закінчилася, тож ми накопичуємо в місті резерви. Це і гуманітарна, і державна допомога. Розуміємо, що для забезпечення містян у нас повинні бути харчі довготривалого зберігання, мінімум, на місяць. Але намагаємося вийти на рівень запасів у два місяці.
Наразі робимо 130 тисяч харчових наборів (до 10 кг кожен), в які входять товари всієї соціальної групи. Формування наборів відбувається на відповідних складах, які охороняються. І вже є зрозумілий механізм їх роздачі. Тому, думаю, упродовж тижня будемо їх роздавати людям. І таким чином самі містяни триматимуть удома резерв харчів на місяць (один набор на одну особу). А, в разі потреби, вже самостійно їх поповнювати. Тому закликаю всіх пам’ятати про нелегке життя під час оточення й відповідально поставитися до виконання цього "завдання" з формування домашнього "недоторканого запасу".
Ви сказали, що механізм роздачі продуктових наборів вже напрацьовано. Як це буде відбуватись?
Отримання набору буде зафіксовано в електронному реєстрі, в який будуть внесені всі жителі Сум. Це відбуватиметься на спеціальних пунктах видачі. Про них, та про графік їх роботи ми повідомимо додатково, щоб не було ніяких загроз і провокацій.
Зауважу, що не йдеться про гуманітарну допомогу. Вона теж є, але видається окремо.
Звідки і як надходить "гуманітарка"?
Є два напрямки. У нас працює Сумський обласний гуманітарний штаб і Сумський міський штаб. Якщо міський штаб отримує "гуманітарку" напряму, то одразу направляє її нашим закладам. Якщо ж її отримує обласний штаб, то до нас вона доходить після розподілу.
Хочу подякувати міським головам, з якими спілкуюся напряму, і їхнім гуманітарним штабам у Хмельницькому, Тернополі, Чернівцях, Черкасах, Полтаві та Львові. Наприклад, Суми отримали реанімобіль з Великобританії, який нам передали друзі, колеги та партнери з Тернополя. Ще й ліками його завантажили. Це авто вже на балансі клінічної лікарні Святого Пантелеймона. Крім того, всім дітям війни вони направили продуктові набори, а це – три вагони. Або Хмельницький: направляє гумдопомогу – крупи, каші, макаронні вибори – фурами. І так - усі інші.
Я не проти, коли "гуманітарку" везуть до нас і громадські організації, і політичні партії – лише аби вона потрапляла за призначенням тому, хто її справді потребує.
І хто отримує таку допомогу?
У першу чергу, її отримують соціально не захищені громадяни, самотні, багатодітні, люди з інвалідністю, діти війни, пенсіонери… Також розподіляємо "гуманітарку" за зверненнями. Ліки отримують лікарні, сімейні лікарі. І також – за особистими зверненнями містян.
Крім того, гуманітарна допомога йде на харчування військових і внутрішньо переміщених осіб. В Сумах таких наразі – понад 60 родин. Це люди з деокупованих територій, з Харкова, з інших міст.
До речі, хочу подякувати тим містам, які так само прийняли сумчан, забезпечили їх житлом та харчуванням. Мова про Черкаси, Полтаву, Львів та Івано-Франківськ.
Якщо говорити про евакуацію цивільних, наскільки складно було виїхати з міста?
Поки не було гуманітарних коридорів, я нікому з містян не радив самостійно виїжджати з Сум, адже це було вкрай небезпечно. Наприклад, 27 лютого в районі нашого аеропорту російські військові з БТРа обстріляли цивільне авто, яке намагалося виїхати в напрямку Лебедина. В автомобілі було двоє дорослих і троє малолітніх дітей, серед них – немовля. Жінка, яку поранили в голову, загинула. Це була перша машина, яку розстріляли рашисти. Згодом там же вони застрелили ще одну жінку.
Виїзд через офіційні гуманітарні коридори був легшим?
Питання створення гуманітарних коридорів для евакуації мирного населення опрацьовувала Сумська обласна військова адміністрація.
Коли почалися обстріли міста, то люди були дуже налякані. Перший і другий коридори стали для нас надскладними випробуваннями. Зокрема, під час першого коридору, містяни думали, що це – єдина можливість покинути Суми, втекти від війни, тому зібралося до 10 тисяч осіб. І це не враховуючи приватний транспорт. На жаль, одночасно вивезти таку кількість людей було не реально. Наших комунальних автобусів для цього не вистачало. Тож ми залучали приватних перевізників.
Скільки всього людей виїхало з Сум? Чи багато з них зараз повертаються?
Думаю, що виїхало до 70-ти тисяч осіб і майже половина з них уже повернулися (до повномасштабного вторгнення в Сумах проживали близько 250 тис громадян).
Чи просто зараз виїхати/в’їхати?
Залізничне сполучення на Сумщині не здійснювалось з 24 лютого. Але останнім часом, після звільнення області від ворогів 8 квітня, відновили рух і приміські потяги, і потяги в напрямку Харкова. Дістатися з Сум до Києва поки що, тимчасово, можна з пересадкою в Ніжині. Чекаємо також на потяг "Суми-Ворохта".
Автовокзал Сум відкритий для перевізників та пасажирів з 10 квітня, поновлюється міжміське сполучення. Наразі є можливість дістатися до 11 міст області, а також у Полтаву, Харків і Гадяч. Відновлено 70% приміських автобусних маршрутів, щоправда, кількість рейсів менша, ніж до війни. Приватні компанії також здійснюють рейси на Київ.
По місту також збільшуємо кількість транспорту – вже рухається 24 тролейбуси. Відновлюємо контактну мережу на кінцевих зупинках, де її важкою технікою пошкодили рашисти. Думаю, що впродовж місяця тролейбуси вже їздитимуть повними маршрутами. Щодо комунальних автобусів, то частина їздить по місту, а частина зараз у відрядженнях для виконання інших завдань.
Які стосунки склалися у міськради з обласною військовою адміністрацією?
Із Сумською ОВА співпраця налагоджена, відносини конструктивні, виконуємо всі її завдання, в тому числі щодо надання допомоги чи забезпечення наших військових. Своєю чергою очікуємо, що частину коштів, які уряд виділив Сумщині для ліквідації наслідків злочинів російської армії, ОВА розподілить і на Суми.
Ви кілька разів згадували про роботу комунальних служб. Чи активно населення сплачує рахунки, щоб оплачувати роботу комунальників?
Нині сплата за комунальні послуги становить 40%, а то й менше. На жаль, п’ята частина наповнення бюджету міста не в змозі покрити потреби ЖКГ. Проте у надскладних умовах всі комунальні служби забезпечували і продовжують забезпечувати місто всіма необхідними послугами. Вони працюють і вдень, і вночі. Вживаються всі заходи, щоб населення було з питною водою, теплом, газом, електроенергією, щоб своєчасно вивозилися відходи і відводилися стоки. Аварійні ситуації підприємства ЖКГ ліквідовують у стислі строки.
Розумію, всім зараз важко, але закликаю населення, по можливості, платити за комунальні послуги. Адже нам треба готуватися до осінньо-зимового періоду: готувати систему опалення, ремонтувати комунікації тощо.
Якщо вже говорити про бюджет, наскільки суттєвих втрат зазнає кошторис міської територіальної громади? Чи плануєте перегляд розподілу коштів?
Перегляд розподілу бюджетних коштів буде (його диктує життя у воєнний час), їх треба направляти для розв’язання багатьох непередбачуваних у мирний час проблем, у тому числі і військових.
А загалом міський бюджет зазнає суттєвих втрат. Через активні військові дії, суттєве зниження економічної активності місцевих підприємств усіх форм власності та податкові пільги, запроваджені в Україні на час війни, різко зменшилися надходження. Вони становлять десь до 20% до річного плану. Якщо в березні до казни громади надійшло 150,8 млн грн (фактично результат відпрацьованих 23-х днів лютого), то за 20 днів квітня надійшло лише 37,1 млн грн.
Які завдання наразі стоять перед міською владою? Які потреби у Сум є на сьогодні і чия допомога необхідна?
Найперше - місту потрібно повернутися до нормального стану роботи й безпеки, але для цього потрібно, щоб закінчилась війна. Якщо простіше, то для відновлення Сумам потрібні робочі місця, фінанси і податкові платежі для наповнення бюджету, багато чого потрібно… Ми сподіваємось і на нові закони, що сприятимуть розвитку територій, і на державні програми відновлення населених пунктів, які постраждали від агресора, в тому числі і нашого міста.
А щодо наших завдань, першочергове – розробити до кінця року план для збереження і підтримки життєдіяльності і безпеки всього міста на належному рівні. Також виділятимемо у громаді допомогу на переселення тим родинам, які внаслідок дій рашистів втратили житло.
Здається, місто потроху оживає, адже навіть в місцевій Єдиній системі електронних петицій з’явилась пропозиція про перейменування вулиць, названих на честь, наприклад, діячів російської культури, та зміну інших топонімів. Як ви до цього ставитесь?
Однозначно підтримую такі пропозиції. Вулиці Охтирська і Харківська в Сумах є. Думаю, що у нас повинні з’явитися вулиці Бучанська, Маріупольська, Ірпінська, а також на честь наших Героїв, які поклали свої життя у цій визвольній війні.
До речі, містяни вже підтримали своїми голосами автора іншої петиції, в результаті чого міська рада звільнила з посад двох заступників Сумського міського голови та чотирьох членів міськвиконкому, які представляли ОПЗЖ.
Військова агресія та війна зі сторони РФ і відповідна реакція на цю політсилу керівництва України та РНБО говорять про те, що рішення про призупинення діяльності ОПЗЖ було аргументованим і вірним. Особисто я виступив за те, щоб була така петиція на сесії була підтримана.
Хто і коли може зайняти місця звільнених посадовців?
Ми зараз не плануємо збільшувати кількість заступників, це не на часі. Я перерозподілив обов’язки між іншими заступниками. І виконком теж спроможний в нинішніх умовах працювати у зменшеному складі, хоча вакансії там, на мою думку, повинні зайняти представники добровольчих формувань.
На вашу думку, чи буде в Сумах націоналізація російської власності, наприклад, великих промислових підприємств, таких як СНВО (колишній завод імені Фрунзе, – УНІАН)?
Думаю, що буде. Але ухвалення таких рішень більше залежатиме від обласної влади і керівництва держави, тож це питання краще поставити їм.
Президент України Володимир Зеленський своїми указами відзначив ряд керівників міст і областей державними нагородами. У соцмережах точаться дискусії з приводу того, наскільки правомірно орденом "За мужність" ІІІ ступеня відзначили вас. Що б ви могли сказати на це містянам?
Вважаю, що це не мій особистий орден, а всіх наших захисників і всієї нашої громади. Думаю, що всі ми завжди пам’ятатимемо, як Суми згуртувалися і втримали оборону, давши відсіч московитам, кремлівським неофашистам, як це все відбувалося і що цьому передувало. Як я говорив з самого початку, сумчани самоорганізувалися і не пустили ворога в місто вільних та нескорених людей.
Тож цей орден буде належати всій громаді. Він точно буде зберігатися в міській раді і це буде правильно. Щоб кожен сумчанин і сумчанка, хто залишився в місті, хто його боронив, надавав усі послуги, знали, що частинка цього ордену належить йому чи їй.
Ви вже отримали цей орден?
Я його не отримав фізично, тому що не виїжджав до Києва, не мав такої можливості.
