Робоча група з питань проведення IT-аудиту на території Сумської міської територіальної громади, розглянула результати комплексного ІТ-аудиту та аналітичного звіту «Оцінка потреб, очікувань та готовності мешканців Сумської міської ТГ до впровадження цифрових рішень у різних сферах життя громади».

Голова робочої групи, заступник міського голови Римма БИКОВА нагадала, що ІТ-аудит реалізовано з метою оцінки стану цифрового розвитку, використання електронних інформаційних ресурсів, рівня цифровізації, цифрової трансформації та інформаційної інтеграції в Сумській громаді, що сприяє реалізації державної політики у сфері цифрового розвитку та розвитку інформаційного суспільства.

У рамках реалізації комплексного аудиту проведено ІТ-аудит структурних підрозділів Сумської міської ради та онлайн-анкетування і телефонне опитування жителів громади щодо оцінки їх потреб і готовності до цифрових змін.

Таке опитування виконали протягом квітня – травня цього року Центр соціальних досліджень СумДУ та ГО «Інтелект Сумщини» із застосуванням методології Програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), за результатами чого складено аналітичного звіту «Оцінка потреб, очікувань та готовності мешканців Сумської міської ТГ до впровадження цифрових рішень у різних сферах життя громади».

Начальник відділу цифрової трансформації Надія СИТНИК та очільниця Центру соціальних досліджень, доктор політичних наук Андріана КОСТЕНКО детально представили результати дослідження.

За словами Надії Ситник, аудит дозволив не лише оцінити поточний стан інформаційно-комунікаційної інфраструктури та цифрових сервісів, а й визначити ключові потреби жителів громади, рівень їх цифрової грамотності та пріоритетні напрями цифрової трансформації.

Результати дослідження щодо оцінки потреб, очікувань та готовності жителів Сумської громади до впровадження цифрових рішень у різних сферах життя свідчать, що сум’яни загалом демонструють високий рівень цифрової залученості, готовності до використання цифрових сервісів та підтримки процесів цифрової трансформації. Водночас цифровізація сприймається не як окремий технологічний процес, а як інструмент підвищення якості життя, доступності послуг, безпеки, економічної стабільності та ефективності взаємодії між владою і громадою.

Більшість респондентів мають доступ до Інтернету та активно користуються цифровими технологіями у повсякденному житті. Значна частина використовує електронні сервіси, платформу «Дія», онлайн-освіту та інструменти штучного інтелекту. Це свідчить про високий потенціал громади до подальшої цифрової трансформації.

За словами Андріани Костенко, дослідження виявило також низку системних проблем та бар’єрів. Найбільш критичними респонденти вважають недостатній рівень цифрової грамотності населення, складність існуючих е-сервісів, нестачу локальних цифрових рішень та нестабільність інтернет-інфраструктури. Значна частина сум’ян також відзначає недостатню відкритість або фрагментарність комунікації з органами місцевого самоврядування.

Важливо, що жителі мають високий запит на практичні цифрові рішення у сферах транспорту, житлово-комунальному господарстві, медицини, освіти та адмінпослуг. Найбільший інтерес викликають сервіси, які безпосередньо впливають на повсякденний комфорт. Наприклад, е-розклад транспорту, дистанційні адміністративні та медичні послуги, кабінет мешканця, електронні сервіси у сфері освіти та цифрові канали взаємодії з владою.

Дослідження також підтвердило високий рівень зацікавленості населення у навчанні та розвитку цифрових навичок. При цьому жителі громади потребують не лише базової цифрової освіти, а й навчання з кібербезпеки, інформаційної гігієни, використання AI-інструментів, професійного розвитку та психологічної підтримки. Окремо варто відзначити, що результати демонструють суттєвий рівень невизначеності щодо майбутнього проживання у громаді. На рішення жителів впливають, насамперед, безпекова ситуація, економічні перспективи, рівень доходів, можливості самореалізації та доступність житла.

За словами Римми Бикової, цифровізація не може розглядатися ізольовано від ширшого контексту безпеки, економіки та життєстійкості громади. Це і підтвердило проведене фахівцями дослідження. «Цей ІТ-аудит має стати підґрунтям для наступного кроку цифрової трансформації нашої громади – розроблення Програми інформатизації, яка визначатиме стратегічні цілі, пріоритетні проєкти та механізми впровадження цифрових рішень на найближчі роки», – зазначила посадовиця. – «Така Програма дозволить системно впроваджувати сучасні технології, підвищувати якість та доступність послуг для населення, забезпечувати ефективне управління ресурсами громади, а також залучати державне та міжнародне фінансування на реалізацію проєктів цифрового розвитку».

За результатами обговорення робоча група підвела підсумки проведеного ІТ-аудиту та запропонувала вважати свою роботу на цьому етапі завершеною. Водночас відділу цифрової трансформації міської ради було надано доручення організувати формування робочої групи з підготовки проєкту Програми інформатизації Сумської міської тергромади із залученням до її роботи не лише посадовців міської ради, а й представників громадськості та експертного середовища.