Надрукувати
Перегляди: 4168

Управління архітектури та містобудування запустило у тестовому режимі Муніципальну геоінформаційну систему «Містобудівний кадастр м. Суми».

Про перспективи користування цим веб-ресурсом докладно розповіли начальник управління архітектури та містобудування Андрій КРИВЦОВ і начальник відділу «Служба містобудівного кадастру» цього управління Анатолій СМОЛЯНІНОВ під час брифінгу у четвер, 18 січня.

За словами керівника відділу, містобудівний кадастр – це державна система зберігання та використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб суб’єктів містобудівної діяльності, які користуються територіями населених пунктів, або передбачають здійснення будівництва.

Тож відділ мав на меті оприлюднення в структурі Муніципальної геоінформаційної системи чинної містобудівної документації, яка є основою для сталого планувального розвитку міста та підґрунтям для визначення умов здійснення містобудівної діяльності на його території.

Для реалізації такого завдання було створено веб-додаток «Містобудівна документація м. Суми», який є частиною геоінформаційної системи і включає в себе наступні геопросторові шари:

Також у веб-додатку є інструкція користувача, яка буде в нагоді при користуванні ним вперше.

На думку фахівців, завдяки такому е-інструменту кожен охочий зможе легко орієнтуватися у зонуванні територій, генеральному та історико-архітектурному планах обласного центру.

Підсумовуючи, начальник управління архітектури та містобудування Андрій Кривцов, наголосив: «Це база, на підставі якої управління працюватиме далі. Подальший розвиток Муніципальної геоінформаційної системи буде спрямований на ведення та публікацію реєстрів. Наприклад, адресний реєстр, реєстр вулиць, реєстр містобудівних умов і обмежень, реєстр тимчасових споруд, реєстр рекламних носіїв та інше. Також дозволить відображати діяльність різноманітних підприємств та організацій шляхом створення цільових шарів геоданих, зокрема, комунальних підприємств, обслуговуючих організацій, громадських об’єднань, волонтерів тощо».