Відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення закликає сумчан дотримуватись правилам поводження на кризі.
Восени лід тонкий і не достатньо міцний, тому краще утриматись від виходу на нього. Втім, згодом це також треба робити з особливою обережністю. Попередньо необхідно знайти стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначити з берега маршрут свого руху. Лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики); тонкий або крихкий він поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід; під снігом і там, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку, крига також завжди тонша. Також лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.
Для виходу на лід із собою необхідно взяти палицю для перевірки його міцності. Якщо після першого удару на кризі з'являється вода, лід пробивається, слід негайно повертатись. Перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду. В жодному разі не можна перевіряти міцність льоду ударом ноги.
Лижникам краще пошукати прокладену лижню. Якщо такої немає треба її прокладати, кріплення лиж необхідно відстебнути (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), палиці тримати в руках, але петлі лижних палиць не накидати на кисті рук. Рюкзак слід повісити лише на одне плече, а краще волочити на мотузці на 2-3 м позаду. Якщо одразу йде кілька осіб, відстань між лижниками (та й пішоходами) не можна скорочувати менше ніж на 5 м.
Необхідно пробити лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду, (рекомендується відстань між ними п'ять метрів) і проміряти їх. Визначити точну товщину криги можна лише знявши спочатку верхній прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду.
Безпечним для одного пішохода вважається лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 см; для обладнання ковзанки – не менше 10-12 см (масове катання – 25 см); для масової переправи пішки – не менше 5 см.
Кататись на ковзанах можна лише у перевірених та обладнаних місцях. Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, необхідно негайно повертатись: відходити треба повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.
Слід врахувати, що і зимова підлідна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження. Не слід пробивати поруч багато лунок; збиратись великими групами на одному місці; пробивати лунки на переправах; ловити рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання там не було. Необхідно завжди мати під рукою міцну мотузку 12-15 мм і тримати поруч із лункою дошку або велику гілку.
У разі потрапляння під лід треба широко розкинути руки по крайкам льодового пролому та утримуватись від занурення з головою. Слід намагатись не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибиратись на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.
Вибравшись із льодового пролому, необхідно відкотитись, а потім повзти в той бік, звідки прийшли і де міцність льоду перевірена.
У випадку, коли провалилась інша людина, треба підкласти під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзти до неї. Наближатись до ополонки можна тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. Не можна підповзати до самого краю ополонки, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 м.
Якщо рятувальників кілька, необхідно, взявши один одного за ноги, лягти на лід ланцюжком і рухатись до пролому. Діяти слід рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.
Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, треба витягти його на лід і повзти з небезпечної зони. Потім укрити врятованого від вітру і якнайшвидше доставити в тепле місце, розтерти, переодягнути в сухий одяг і напоїти чаєм.
