006.jpg

29 січня в «Агенції промоції «Суми» для усіх охочих відбувся тренінг з медіаграмотності. Присутні оволоділи навичками розрізнення інформування та пропаганди в інформаційному потоці, а також дізналися про мову ненависті та засоби її подолання.

Тренер проекту Марина ОСЮХІНА, керівник «Школи журналістики СумДУ», голова «Молодіжної медіа спілки – ММС» розповіла учасникам про основні ознаки інформування та пропаганди (на жаль, це поняття, які часто плутають) та головні відмінності між ними.

Далі молодь мала можливість самостійно розрізнити у ЗМІ ці два типи подання інформації і зробити висновки щодо об’єктивності та чесності деяких засобів масової інформації стосовно своїх глядачів/слухачів.

Опісля дізнавалися про історію виникнення такого явища, як «мова ворожнечі», або ж «мова ненависті» («hate speech»). Термін походить з не такого вже й далекого 1993 року, коли у Руанді (Африка) розпочало мовлення «Радіо і телебачення тисячі пагорбів». Населення країни поділялося на дві основні народності. З приходом на мирні землі, не мирне радіо почало розпалювати ворожнечу між ними. Оскільки більша частина була не писемна, то і вірили ЗМІ беззаперечно. Тож розпочалися масові вбивства під лозунгом «Працюй, працюй, могили ще не повні», що подавався на радіо. Результат сколихнув увесь світ: швидкість вбивств у Руанді в 5 разів перевищувала швидкість вбивств у німецьких таборах військовополонених часів Другої світової війни. За різними підрахунками жертвами стали від 500 тисяч до 1 мільйона людей. На кладовищах не вистачало місця, сотні тисяч тіл були поховані у безіменних могилах. Це не розповідь для залякування. Це – історія зародження мови ворожнечі і реальний її приклад у дії.

Складно повірити, але навіть сьогодні нас продовжують зіштовхувати лобами за допомогою самої лише «роботи» засобів масової інформації. Тож основний контент тренінгу було орієнтовано на поліпшення знань щодо мови ворожнечі.

«Усім відомі скрізь використовувані слова: «біженець», «переселенець», «москаль», «бандерівець» – складові мови ворожнечі. Ми зустрічаємо їх усюди: від розважального контенту до державних гасел, а тому вважаємо нормою. Сьогодні журналістика емоцій підмінила журналістику фактів, а тому й емоційно забарвлена лексика щодня лунає з екранів телевізорів тисяч українців, читається ними і, на жаль, наслідується. Тренінги з медіаграмотності, зокрема, спрямовані на запобігання цьому явищу та для нагадування, що близько 80% слів, які сьогодні використовуються у негативному контексті, раніше мали позитивне значення», – говорить тренер проекту Марина Осюхіна.

Протягом кількагодинного тренінгу учасники дізналися про збалансовані та викривлені інформаційні повідомлення, маркери для розпізнавання мови ненависті в медіа (навішування ярликів, маніпулювання негативними стереотипами, пряма оцінність журналіста, використання «фейків», розділення на «ми» і «вони»); знаходили у матеріалах журналістів підміну одного поняття іншим, використання двозначних кадрів, фотошопу, прийому переміщення акцентування і так далі.

Наприкінці присутні ознайомились зі «Словником нейтральної термінології», який у 2015 році уклали члени Інституту Масової Інформації з метою заміни слів мови ворожнечі у повсякденному житті, а також отримали роздруківки з порадами аналізу медіа-джерел від професора Георгія ПОЧЕПЦОВА.

Зараз мова ворожнечі є проблемою і загрозою для українців. Тож Марина Осюхіна закликала аналізувати не тільки ту інформацію, яку ми отримуємо, а й ту, яку продукуємо самі.

Тренінг відбувся у рамках проекту «Програма медіаграмотності громадян». Це результат співробітництва між трьома організаціями: Академією Української преси, StopFake та IREX, за підтримки Міністерства закордонних справ та міжнародної торгівлі Канади (DFATD Canada). У рамках проекту відбулась програма навчання 30 тренерів у 14 областях України. Далі ж проект діє за принципом «заплати іншому»: кожен тренер навчає медіаграмотності по 30 громадян. Кінцевою метою є навчання близько 120 тисяч українців основам протидії інформаційній війні, а це три блоки: «Інформування та пропаганда», «Фейки» та «Мова ворожнечі».

Зауважимо, що такі тренінги в Сумах проходятьь вже не вперше. Минулого тижня подібний у рамках проекту відбувся на базі Сумського прес-клубу. Його провела медіаексперт Інституту демократії імені Пилипа Орлика, Заслужений журналіст України Алла ФЕДОРИНА.