Представники міської влади привітали сумчанку Ганну МАКРІДІНУ зі сторіччям.

Заступник міського голови Альона ДМІТРЄВСКАЯ, директор міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) «Берегиня» Інна ГАЛІЧЕНКО та голова благодійного фонду «Милосердя» Раїса ВОРОНЕНКО завітали до ювілярки, як і годиться, з квітами та подарунками, а ще з ворохом щирих слів вітань і побажань.

«Від імені міського голови Олександра ЛИСЕНКА та всіх сумчан вітаємо Вас із ювілеєм. Ваше життя – це досвід, корисний нам і наступним поколінням. Захоплюємось Вашою жагою до життя і міцністю. Бажаємо, аби доля й надалі була до вас приязною. А ще зичимо міцного здоров’я, щастя, підтримки та любові рідних, довгих років життя», – побажала ювілярці заступник міського голови Альона Дмітрєвская.

Ганна Макрідіна народилась у Сумах у далекому 1919 році. Закінчивши школу, пішла вчитись до Харківського хіміко-технологічного інституту. Донька музиканта, маючи вищу технічну освіту, після війни вона вступила до Львівської консерваторії. У 1952 році стала професійним музикантом. На її життя випало багато випробувань, але енергії, життєлюбству та оптимізму цієї людини може позаздрити кожен. Її учні – по всьому світу, і нині з шаною та вдячністю відгукуються про свого вчителя.

Окрім музики Ганна Макрідіна захоплювалась альпізмом. Піднімалась на вершини Кавказу і Карпат. Останні, каже, легші для підйому й разом із тим більш приязні. Гори манили завжди, а тому у 83 роки зійшла на Говерлу.

Ще одна пристрасть – малювання. Ним захопилась після смерті чоловіка, і нині стіни її квартири прикрашають написані нею пейзажі та натюрморти. Але, коли кілька років тому втратила зір, малювання як і музиціювання, довелось полишити. А загалом вона при доброму здоров’ї та добрій пам’яті.

Згадує, як у 1941 році у 27-градусний мороз добиралась із подругою з Харкова до Сум, як разом із чоловіком вирушили в першу мандрівку на придбаному за нагоди мотоциклі та на зворотньому шляху змушені були тягти його. Загалом, каже ювілярка, життя було цікаве і важке, а вистояти допомагали рідні та друзі. Саме добре оточення і є запорукою ї довголіття, розкриває секрет ювілярка. Серед найзаповітніших бажань, які вона загадує у свій сотий День народження, – аби на Україну повернувся мир.