Директор департаменту комунікацій та інформаційної політики Антоніна КОХАН під час «прямого ефіру» на одному з місцевих телеканалів розказала сумчанам про шляхи надходження громадських ініціатив.

Серед них існують різноманітні методи комунікації, як паперові, так і електронні, які дозволяють ефективно вирішувати питання сумчан.

Отже, канали надходження громадських ініціатив, які працюють у Сумах: особисті прийоми керівників, звернення громадян (письмові, усні, електронні), конкурси проектів, електронні петиції, громадські експертні комісії, онлайн-приймальня міського голови, портал «Відкрите місто», громадська рада, місцеві ініціативи.

Сумська міська рада, зауважила посадовець, запровадила найсучасніший метод комунікації влади та громади – електронні петиції, які є особливою формою колективного звернення. Петиція має містити в собі питання суспільного значення, тобто, яке стосується багатьох мешканців.

Для того, аби подати свою петицію, необхідно зареєструватися на сайті  Єдиної системи електронних петиції, та розмістити своє звернення, яке там модерується. Модератор сайту також зважає, щоб у петиції не було закликів до порушення чинного законодавства. Кожна петиція протягом 90 днів має набрати необхідну кількість голосів, для Сум це щонайменше 250. Далі протягом 3 днів міський голова Олександр ЛИСЕНКО приймає рішення щодо шляху його вирішення (його особисте доручення на виконання цієї петиції, розробка проекту рішення виконкому чи Сумської міської ради тощо).

За словами Антоніни Кохан, таких петиції на сайті вже зареєстровано 19, які реально набирають голоси. Одна з таких, що протягом двох днів набрала необхідну кількість голосів, стосувалася питання закупівлі автобусів середньої чи великої місткості.

Окрім петиції, з 2015 року запроваджено телефонні звернення, популярність яких набирає обертів. Вже цього року їх надійшло понад 120.

«Щодня до міської влади, через різноманітні канали надходить більше 60 звернень від громадян. Тому, ми несемо відповідальність і контролюємо строки надання відповідей, здійснюємо вибіркові перевірки цих відповідей, а керівники – несуть персональну відповідальність за надання всіх необхідних роз’яснень. Приємно зазначити, що у величезній купі звернень, все частіше з’являються не локальні, а конструктивні пропозиції», – підкреслила директор департаменту.

Громадський діяч Ірина СТЕГНІЙ, зауважує, що останні роки влада охочіше відгукується на ініціативи громадськості та робить кроки у налагодженні зворотного зв’язку.

Вона закликала сумчан частіше заходити на веб-портал «Відкрите Місто». Це інтерактивна веб-платформа спрямована на вирішення механізмів електронної демократії, участі громадян у вирішенні місцевих проблем, налагодженні результативної співпраці громадян і органів місцевої влади, активізацію самоорганізації містян.

Для цього потрібно пройти не складну реєстрацію та, відповідно до обраної категорії, інформувати про проблеми, корисні об’єкти і події у місті.

Антоніна Кохан, зауважила ще на одному з каналів комунікації, який Сумська міська рада почала запроваджувати – бюджет «участі» або партиципаційний бюджет. Тобто з міського бюджету виділяються певні кошти, з обсягом яких міська рада визначається, на реалізацію проектів, запропонованих громадою. Надзвичайно важливим при реалізації бюджету участі є те, що проекти-переможці будуть реалізовані, а після конкурсного вибору цих проектів – їх виконання автоматично включається у бюджет. Таким чином, мешканці насправді бачать, що вони мають реальний вплив на бюджет громади, а влада дотримує свого слова.

«Сумчани будь-якого віку можуть обрати для себе найзручніший спосіб комунікації з владою та бути впевненими у вчасній відповіді чи реакції. Минулоріч, повторних звернень до Сумської міської ради не надходило, це свідчить про те, що люди одразу отримують фахову відповідь. Закликаю сумчан бути активнішими, брати участь у житті міста та спрямовувати свої конструктивні пропозиції», – підсумувала посадовець.