001.jpg

У приміщенні Центральної міської бібліотеки відбулася урочиста зустріч членів Товариства польської культури з нагоди відзначення 450-річчя укладання Люблінської унії.

На початку зустрічі голова Товариства польської культури Володимеж КУЧИНСЬКИЙ привітав присутніх і нагадав, що Сейм та Сенат Польщі ухвалили спільну резолюцію, якою, визнаючи вагоме історичне значення Люблінської унії для європейської історії та сучасності, встановив 2019 рік роком Люблінського союзу.

Пан Кучинський представив презентацію, присвячену цій історичній події та її наслідкам для Європи.

«У 1569 році, у присутності короля Польщі, Великого князя Литовського Сигизмунда Августа на спільному сеймі у Любліні був підписаний акт реального польсько-литовського союзу. Дві держави: Корона Польського Королівства і Велике Литовське Князівство заклали цим актом одне нероздільне тіло – Республіку Обох Народів (Річ Посполиту), яка проіснувала понад 200 років» - читаємо ми в ухвалі польського парламенту.

Розгляд пропозицій про укладання унії розпочався в січні 1569 р. на спільному польсько-литовському сеймі у Любліні. У червні 1569 р. Люблінська унія була підписана. 1 липня 1569 р. її затвердили роздільно депутати польського і литовського сеймів, а 4 липня - ухвалив король.

Люблінська унія завершила процес об'єднання двох держав, що розпочався з укладення Кревської унії 1385 р. За Люблінською унією Польське королівство та Велике князівство Литовське об'єднувалися в єдину державу - Річ Посполиту (буквально - республіка) з виборним королем, загальним сеймом і сенатом, єдиною зовнішньою політикою, гербом. Литовська, українська та польська шляхта зрівнювалися в правах і набували права володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Ліквідувалися митні кордони, вводилася єдина грошова одиниця.

Разом з тим, Велике князівство Литовське, як і Польське королівство, залишалося самостійним політичним організмом зі своєю вищою адміністрацією, власною скарбницею, військом, судово-правовою системою та русинською (українською) мовою.

Українські землі у складі Польщі увійшли до шести нових воєводств: Руського (з центром у Львові), Белзького, Волинського (з центром у Луцьку), Київського, Подільського (з центром у Кам'янці), Брацлавського (з центром у Брацлаві).

Люблінська унія проіснувала до 1795 року та була ліквідована разом з втратою державності як наслідок трьох поділів Польщі Російською імперією, Австрією та Пруссією.

Унія мала вагомий економічний ефект, коли Річ Посполита фактично стала «зерносховищем Європи» та посіла за економічним розвитком одне з перших місць серед європейських країн у другій половині 16 – початку 17 століть. Свого піку сільськогосподарське виробництво досягло у 1628 році. Торгівля зерном стала підґрунтям для збагачення та зміцнення дворянства.

Люблінський союз мав також і вагоме культурне значення, коли відбулося взаємопроникнення та взаємозбагачення польської, української, литовської культур. Річ Посполита стала своєрідним мостом між Сходом та Заходом, територією інтенсивного культурного обміну.

Акт про Люблінську Унію внесений у минулому році до Переліку всесвітнього спадку ЮНЕСКО.

Поляки, литовці та українці створили державу, керуючись фактично тими ж принципами, що і Європейський Союз нині.

У місті-побратимі Сум Любліні передбачено велика святкова програма. Основні подій заплановані на 28 червня (день ухвалення унії) – 4 липня (день ратифікації унії королем Сигізмундом ІІ Августом).

Відбудуться тематичні інсталяції та перфоманси, історичні реконструкції, працюватимуть табори польської шляхти та литовських дворян у форматі «живої історії», заплановані концерти старовинної музики.

Офіціальне святкування розпочнеться з меси та урочистої сесії міської ради.

Елементи спільної культурно-мистецької спадщини Польщі та Литви також можна буде зустріти під час інших міських фестивалях – «Ніч культури», «Ягелонський ярмарок», Європейський фестиваль смаку, Схід культури та інших.

Також під час зустрічі обговорили презентацію «Король Сигізмунд ІІ Август та укладання Люблінської унії».

На завершення члени товариства переглянули фільм «Уня Любельска».