Рада Європи високо оцінила розроблене сумчанами Положення про шкільний громадський бюджет, який почнуть реалізовувати з наступного року.
Про подальшу реалізацію в Сумській міській територіальній громаді шкільного громадського бюджету (ШГБ) йшлося під час онлайн-зустрічі представників міської ради та Ради Європи.
На початку заступник міського голови Станіслав ПОЛЯКОВ нагадав, що поштовхом до впровадження в життя ініціативи про шкільний громадський бюджет стала успішна петиція старшокласниці Аліси ЛУК’ЯНОВОЇ.
Після підтримки цього задуму міською радою до роботи взялася спеціальна робоча група за участі посадовців, громадських експертів та авторки електронного звернення.
Результатом стала розробка Положення про шкільний громадський бюджет Сумської міської територіальної громади. Документ розробили як з врахуванням досвіду інших громад і типового положення Ради Європи, але разом із тим з врахуванням власного унікального. Головною особливістю сумського варіанту є те, що буде два типи ініціатив: загальноміські шкільні та внутрішньошкільні.
«Вдячні представникам Ради Європи за те, що доєдналися до цього процесу, висловили своє бачення та надали рекомендації, щоб кінцевий документ вийшов демократичним і відповідав сучасним вимогам. Наш шкільний громадський бюджет цікавий, бо такого, наскільки ми дослідили ситуацію, більше немає, оскільки він дозволяє учням реалізовувати свої ініціативи як на рівні школи, так і на загальноміському. Сподіваємося, що школярам буде цікаво брати участь, вони стануть згуртованішими та зможуть реалізувати свої ідеї», – зазначив посадовець.
Заступник начальника управління освіти і науки Олена НАЗАРЕНКО розповіла, що, відповідно до Положення, затвердженого депутатами міської ради 1 листопада, ШГБ впроваджуватиметься у 32 закладах загальної середньої освіти, в яких є середня та старша ланки, адже проєкт спрямований на учнів 7–11 (12) класів. Обсяг витрат для загальноміських проєктів не повинен перевищувати 100 тис. грн на проєкт, для шкільних – до 30 тис. грн на кожен навчальний заклад, в яких навчається понад 400 учнів 7–11(12) класів і 15 тис. грн для шкіл, в яких навчається до 400 учнів 7–11(12) класів. Загальний обсяг фінансування ШГБ – 1 млн грн, які будуть розподілені у пропорції: 30% на загальноміські шкільні проєкти та 70% – на внутрішньошкільні.
Тематика проєктів, що можуть пропонуватися, – широка: інфраструктурні (забезпечення універсального та розумного дизайну приміщень закладів та пришкільних територій, благоустрій зон відпочинку для здобувачів освіти), культурно-мистецькі (організація заходів культурно-мистецького спрямування), оздоровчо-спортивні (організація естафет, марафонів, змагань, інших заходів оздоровчо-спортивного спрямування), просвітницькі (організація інтелектуальних турнірів, семінарів, форумів, інших заходів науково-просвітницького спрямування), соціальні (організація заходів, спрямованих на покращення процесу соціалізації та підтримку незахищених верств населення).
До конкурсу не допускатимуться ініціативи, що розраховані тільки на розробку проєктної документації; мають незавершений характер (виконання одного з елементів в майбутньому вимагатиме в майбутньому виконання подальших елементів); передбачають витрати на утримання та обслуговування, що перевищують вартість реалізації проєкту; реалізація яких передбачає збільшення штатної чисельності закладу та постійного утримання додаткових працівників; містять ненормативну лексику, наклепи, образи, заклики до насильства, повалення влади, зміни конституційного ладу тощо; стосуються приміщень та прибудинкової території закладу щодо проведення виключно ремонтних робіт (поточних, капітальних); включають в себе закупівлю обладнання та передбачають проведення внутрішніх ремонтних робіт, якщо вартість цих робіт становить більше 60% кошторису проєкту; не є загальнодоступними для учнів.
Конкурс шкільних проєктів відбуватиметься в один етап, загальноміських – у два. Визначатимуть переможців за обома конкурсами у підсумки самі ж учні.
«Шкільний громадський бюджет має на меті підтримку та реалізацію ідей активних мешканців. У такий спосіб ми прагнемо донести до молоді те, що від її активності, її ідей та наполегливості залежить те, як швидко змінюється на краще життя навколо неї», – зазначила Олена Назаренко.
Керівник проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» Володимир КЕБАЛО та Національний експерт Ради Європи, експерт з розвитку цифрової демократії, голова ГО «Форум розвитку громадянського суспільства» Олексій КОВАЛЕНКО були одностайними в оцінці розробленого сумчанами Положення про шкільний громадський бюджет.
Фахівці зауважили, що сумський вимір ШГБ повністю відповідає демократичним стандартам Ради Європи, наголосили, що документ має унікальні особливості на теренах України, які дозволяють брати його за приклад для інших громад та свідчать про подальший розвиток шкільного громадського бюджету в нашій країні.
«Дякуємо Сумській міській раді за співпрацю в межах виконання пунктів Меморандуму про співпрацю з Офісом Ради Європи в України. Це чудово, що в Сумах з’явився такий класний інноваційний інструмент молодіжної, дитячої участі. Унікальним є й те, що і запит на його створення виходить від школярів. Думаю, що Суми є першим містом в Україні, де через інструмент громадської участі – петицію – створено інший інструмент громадської участі для такої цільової групи, як школярі», – сказав Володимир Кебало.
«Модель шкільного громадського бюджету, яка впроваджується в Сумській міській територіальній громаді, повністю відповідає стандартам демократичного врядування, Ради Європи, – додав Олексій Коваленко. – Суми вражають. Ви відкриті до інновацій у сфері молодіжної політики. І не лише відкриті, а й на практиці запроваджуєте це і створюєте реальні можливості для молоді бути активною та змінюєте її свідомість, щоб потім вона разом із вами розвивали громаду».
Експерти повідомили, що наприкінці січня наступного року планують провести серію тренінгів, під час яких школярі отримають знання, необхідні для написання проєктів та складання кошторисів.
Для подачі своїх ініціатив та голосування за них зможуть користуватися вебплатформою, яка дозволить забезпечити прозорість та відкритість процедури.