Надрукувати
Перегляди: 3091

Представники експертного середовища та посадовці – члени робочої групи з проведення експертного обговорення дерусифікації топонімів у Сумській міській територіальній громаді – зібралися на своє перше засідання.

Створена така робоча група розпорядженням міського голови з метою збору, експертизи та узагальнення пропозицій від мешканців громади, щодо дерусифікації топонімів на мапі нашої територіальної громади.

Заступник голови робочої групи, директор департаменту комунікацій та інформаційної політики Антоніна КОХАН, яка головувала на засіданні, звернулась до присутніх, нагадавши, що робота зі зміни топонімів, пов’язаних з тоталітарним комуністичним режимом, почалася у 2015–2016 роках. Тоді у Сумах було змінено назви 97 вулиць, провулків, скверів. Але не всі пропозиції громадськості та експертного середовища були враховані. Нині, через російську агресію, цю роботу потрібно продовжувати, у Сумах не повинні залишатися маркери «руського міра».

«Для сучасної України декомунізація та дерусифікація – це не просто позбавлення від радянського минулого чи пов’язаного з країною-агресором. В нинішніх умовах цей процес означає фактично деколонізацію, що дорівнює самозбереженню нації, поверненню її самоідентичності, – зазначила Антоніна Кохан. – Наразі законодавче підґрунтя ще формується, і чітка процедура зміни топонімів у рамках дерусифікації ще не визначена, тому пропонуємо частково спиратися на Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», враховувати рекомендації Українського інституту національної пам’яті».

За словами посадовиці, актуальність питання для сумчан демонструють 17 електронних петицій з пропозиціями щодо зміни топонімів.

Антоніна Кохан повідомила, що на офіційному сайті Сумської міської ради оновлено тематичний розділ «Декомунізація та дерусифікація», у якому оприлюднена інформація щодо процесу дерусифікації у нашій громаді, діяльності робочої групи, довідкові матеріали. Наразі з 23 травня розпочато прийом пропозицій від мешканців у електронному форматі, який завершиться 23 червня. Для цього усі небайдужі сумчани мають заповнити нескладну гугл-форму, зазначивши діючу назву вулиці, пропоновану назву та її обґрунтування. Усі ці пропозиції узагальнюватиме та опрацьовуватиме робоча група, яка свій звіт має подати міському голові до 23 липня.

Разом з тим, члени групи вже мають попередні напрацювання у цьому напрямку. Так, Сумський історичний портал оприлюднив звернення щодо необхідності провести дерусифікацію публічного та культурного простору міста з переліком 95 топонімів, сформованого членами робочої групи В'ячеславом АРТЮХОМ та Геннадієм ІВАНУЩЕНКОМ. А Сергій П’ЯТАЧЕНКО доповнив цей список до 130 назв. Фактично це близько 20% від усього реєстру сумських топонімів. Тож, вагоме підґрунтя для активної роботи експертів та посадовців вже є.

Начальник управління архітектури та містобудування Андрій КРИВЦОВ звернув увагу, що робоча група має також обов’язково визначитися з назвами вулиць, які підлягають зміні, у старостинських округах.

Під час обговорення члени робочої групи погодилися, що пріоритетними у перейменуванні мають бути історичні назви сумських вулиць, а також збереження пам’яті про значимі для України та Сум і Сумської області історичні постаті та події. Необхідно враховувати, формуючи новий топонімічний простір, і загальноєвропейський та світовий контекст. Серед іншого потрібно змінити й «географію» сумських вулиць, адже значна частина топонімів присвячена російським географічним об’єктам, містам тощо.

Одним із нагальних завдань є інформаційно-роз’яснювальна робота серед мешканців щодо таких значимих для України та нашого міста особистостей та подій.

«Є багато питань, пов’язаних із тим, що не всі наші містяни добре знають біографію цих людей, по-друге, перебувають в полоні тих уявлень, які були нав’язані ще в радянські часи: про велич російської літератури, без якої не можна жити й існувати. Складним питанням є обговорення постатей пов’язаних із Другою світовою війною, особливо тих, які не пов’язані ніяк із Сумами», - зауважив Сергій П’ятаченко.

Краєзнавець Олег Корнієнко певен: важливо, змінюючи назви, зберегти самобутність та унікальність сумської громади, спираючись на історичне її коріння.

Член робочої групи Костянтин АЛЕНІНСЬКИЙ запропонував розбити перелік на певні групи й надалі проводити перейменування відповідно до їх напрямків, наприклад, діячів культури – на діячів культури, воєначальників – на воєначальників тощо.

Важливо враховувати та розмір вулиці відповідно до значимості тієї чи іншої події чи особистості для України чи Сум.

В'ячеслав Артюх переконаний, що робоча група має ретельно досліджувати усі матеріали, особливо що стосується історичних постатей, усвідомлюючи важливість та відповідальність при формуванні нового світогляду наших мешканців.

Щодо дерусифікації меморіальних місць на території громади, як повідомив Андрій Кривцов, формується інша група, яка цим займатиметься, спираючись на певні процедури, визначені законодавством.

Максим КОРНІЄНКО запропонував проєкт регламенту роботи дорадчого органу, який обговорили та затвердили присутні на засіданні.

Члени робочої групи погодилися також з пропозицією Сергія П’ятаченка щодо звернення до управління освіти та науки з рекомендацією переглянути назви сумських шкіл, враховуючи особистості, на честь яких вони названі.

У підсумку члени робочої групи вирішили запросити на засідання, яке відбудеться наступного тижня, міського голову, керівників депутатських фракцій, старостинських округів, а також визначити перелік топонімів, які потребують перейменування, та опрацювати пропозиції від мешканців, які надійдуть за цей час.