- Деталі
- Перегляди: 6451
ДОКАШЕНКО
Микола Григорович
З квітня 1944 р. воював на 1-му Прибалтійському, 3-му Білоруському і Забайкальському фронтах. За зразкове виконання завдань командування, мужність і відвагу, виявлені в боях з ворогом, командиру ланки 17-го винищувального авіаполку капітану Докашенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У 1950-1953 рр. воював у Кореї. У 1960 р. за станом здоров'я вийшов у відставку. Тривалий час працював у Сумському обласному комітеті ДТСААФ.
Нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни I і II ст., Червоної Зірки, медалями.
- Деталі
- Перегляди: 6500
КАГАДЄЄВ
Леонід Павлович
Після закінчення музичного училища працював у різних музичних установах Харкова. З 1890 р. мешкав у Сумах, де викладав у гімназії, приватній музичній школі, кадетському корпусі. Як член Російського музичного товариства організував у Сумах гастролі співаків Л. Собінова та І. Алчевського, піаністів О. Зілоті та С. Ментер (Австрія), віолончеліста А. Брандукова, скрипаля Л. Ауера, композитора А. Аренського, квартету ім. А. Дворжака (Чехія), симфонічного оркестру Ахшарумова. Засновник і перший директор музичної школи Н. Чурилової (1919).
Cекретар Сумського товариства попечительства про бідних (1894 - 1909).
- Деталі
- Перегляди: 6313
КИРИЧЕК
Євген Андрійович
Після закінчення Харківського стоматологічного інституту (1952) працював у Сумському облздороввідділі, у 1960-1967 рр. - лікарем-стоматологом міської лікарні № 4, з 1967 р. – головним лікарем, з 1987 р. - лікарем-фізіотерапевтом Сумської обласної стоматологічної поліклініки.
Під керівництвом Киричека впроваджено метод санації школярів, організовано профілактичну роботу з оздоровлення ветеранів Великої Вітчизняної війни, дітей і підлітків, молоді призовного віку, працівників сільського господарства.
- Деталі
- Перегляди: 6485
КИРИЧЕНКО
Григорій Федорович
З 1926 р. працював токарем на Сумському машинобудівному заводі ім. М.В. Фрунзе. У повоєнні роки брав участь у відбудові СМНВО ім. М. В. Фрунзе, виконував виробниче завдання на 150-200 %, отримав особисте клеймо.
Ініціатор руху “Жодного відстаючого поруч” (1967). На ХХІІІ з'їзді КПУ обирався членом ревізійної комісії КПУ, членом обкому КПУ.
Депутат ВР УРСР 4, 5 скликань від Сумського виборчого округу.
Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, “Знак Пошани”, медалями.
- Деталі
- Перегляди: 8336
КОВПАК
Сидір Артемович
З 1934 р. працював начальником транспортного відділу Путивльської райради, з 1940 р. - голова Путивльського райвиконкому. У 1941-1944 рр. командир партизанського з'єднання Сумської області, що здійснило рейди в тилу ворога по Сумській, Курській, Орловській, Брянській областях (1942), з Брянських лісів - по Гомельській, Пінській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській областях та Карпатський рейд (1943). Всього пройдено понад 10 тис. км, знищено гарнізони ворога у 39 населених пунктах. У 1944 р. з'єднання перейменовано у 1-шу Українську партизанську дивізію ім. С.А. Ковпака. За вміле керівництво партизанським з'єднанням Ковпаку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Вдруге це звання присвоєно за здійснення Карпатського рейду. Після війни кілька років працював заступником голови Верховного Суду УРСР. З 1947 р. заступник голови Президії ВР УРСР.
- Деталі
- Перегляди: 7052
КОЖЕДУБ
Іван Микитович
На початку Великої Вітчизняної війни інструктор у військовому училищі льотчиків. З 1943 р. в діючій армії: старший льотчик, командир ланки, ескадрильї, заступник командира авіаполку. Воював на Воронезькому, Степовому, 2-му Українському і 1-му Білоруському фронтах. Здійснив 330 бойових вильотів. На той час Кожедуб збив 62 літаки противника, в т. ч. 1 реактивний. Брав участь у боях на Курській дузі, за визволення України, Білорусії, Прибалтики, у Вісло-Одерській і Яссько-Кишинівській операціях, штурмі Берліна.
Після війни працював на відповідальних поcадах у ВПС, у 1950-1953 рр. командував авіадивізією, що воювала в Північній Кореї. З 1964 р. - 1-й заступник командуючого авіацією Московського Військового округу, з 1971 р. працював у центральному апараті ВПС, з 1978 р. - у групі генеральних інспекторів МО СРСР.
- Деталі
- Перегляди: 6688
КОЗАЧЕНКО
Іван Якович
З 1969 р. працював завідуючим радіологічним відділеннями Сумського обласного онкодиспансеру, у 1975-1977 рр. - онкологом обласної лікарні лікувально-санаторного управління. Виконав понад 10 тис. хірургічних операцій.
Організатор онкохірургічної служби Сумської області, радіологічної служби обласного онкодиспансеру, ініціатор впровадження нових методів лікування онкологічних захворювань.
- Деталі
- Перегляди: 7581
КОНДРАТЬЄВ
Герасим Кіндратович
Син Кіндрата. Отаман (осадчий) переселенців на Слобожанщину з м. Ставищі Білоцерківського полку, у 1655 р. (за інш. даними 1653, 1654) з дозволу російського царя заснував на р. Сумка м. Суми, з 1658 р. полковник Сумського слобідського полку, учасник боїв з козаками І. Виговського і татарами під Сумами (1659), козаками І. Брюховецького (1668), відбиття турецько-татарських навал на Україну (1673, 1677, 1678), Кримських походів (1687, 1689). У 1658 р. заснував на околицях Сум чоловічий Успенський (с. Мала Чернеччина), у 1687 р. - жіночий Іоанно-Предтеченський (с. Лука) монастирі. У 1664 р. відбудував дерев'яні Преображенську (попередниця нинішнього кафедрального Спасо-Преображенського собору), у 1694 р. - Миколаївську, Різдва Пресвятої Богородиці (с. Старе, нині Червоне) церкви.
- Деталі
- Перегляди: 6693
КУЛЬНЄВ
Яків Петрович
Брав участь у російсько-турецькій війні (1787-1791), польській кампанії (1794), війні з Францією (1807), за відвагу під час штурму Праги одержав чин майора і незабаром був переведений до Сумського гусарського полку, в якому прослужив 10 років. Під час російсько-шведської війни (1808-1809) командував окремим загоном, застосовуючи партизанські методи боротьби. У 1808 р. одержав чин генерал-майора. На початку Вітчизняної війни 1812 р. очолював авангард 1-го піхотного корпусу. 19 липня 1812 р. в бою біля Клястиць Кульнєв був смертельно поранений.
- Деталі
- Перегляди: 7925
КУРТА
Валентин Володимирович
Актор Сумського театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна (1967-1968, 1969-1988).
Ролі: Давидов (“Піднята цілина” за М. Шолоховим), Ясон (“Медея” Евріпіда), Хлєбніков (“Кінармія” за І. Бабелем), Назар Стодоля (“Назар Стодоля” Т. Шевченка), Богдан Хмельницький (“Богдан Хмельницький” О. Корнійчука), Віктор (“Іркутська історія” О. Арбузова), Григорій Мелехов (“Тихий Дон” за М. Шолоховим), Гаррі Сміт (“Російське питання” К. Симонова), Плетньов (“Солдатська вдова” М. Анкілова).