Деталі

Створено: 03 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 5555

ЛОВЦОВ

Михайло Іванович

На замовлення сумського мецената Д. І. Суханова Ловцов здійснив проект реконструкції кафедрального Спасо-Преображенського собору м. Суми (1882-1892) та, вірогідно, спроектував міський садибний ансамбль для Суханових (нині відомий як будинок Сумовських).

Деталі

Створено: 03 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 5560

МАКАШОВ

Павло Васильович

Професійний фах здобув у Москві. На запрошення І.Г. Харитоненка прибув до Сум для виконання фотознімків міста, його околиць та підприємств цукрозаводчика з метою їх популяризації. Кращі фотографії увійшли до серії поштових листівок

У 1881 відкрив у Сумах власне фотоательє. Фірмовий знак Макашова вважався гарантом високої якості.

Деталі

Створено: 03 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 5054

МАРШАЛА-ЧАЛОВСЬКА

Олександра Іванівна

1889 - 1983, м. Суми

музейний працівник

У 1937-1941 рр. працювала директором Сумського художнього музею. Під час Великої Вітчизняної війни за допомогою військових, зокрема начальника відділу штабу Південно-Західного фронту підполковника М. П. Желябіна, евакуювала музей до м. Горький; згодом експонати музею зберігалися у філії Державної Третьяковської галереї в Новосибірську (жовтень 1941 - січень 1942). У 1942-1943 р. перебувала в евакуації (м. Ковров Івановської обл.).

З жовтня 1943 р. до 1960 р. працювала директором Сумського художнього музею. У лютому 1946 р. музей відновив роботу в приміщенні філармонії (10 залів, 2-й і частково 1-й поверхи). Багато і плідно працювала над поповненням музейної колекції.

Деталі

Створено: 03 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 5831

МОРОЗОВ

Анатолій Петрович

У 1986-1973 рр. заступник начальника училища, у 1973-1987 рр. начальник Сумського вищого артилерійського командного училища ім. М.В. Фрунзе. Вніс великий вклад у становлення і розвиток Сумського артилерійського училища (побудований полігон, автопарк).

Депутат міської та обласної рад, делегат XXVII з'їзду КПРС, XXV, XXVI з'їзду КПУ.

Школа № 3 м. Суми та зупинка міського транспорту носять ім'я генерал-лейтенанта Морозова.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ст., Червоного Прапора (1967), Трудового Червоного Прапора (1978), "За службу Родине в ВС СССР", медалями.

Деталі

Створено: 03 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 9278

ОНАЦЬКИЙ

Никанор Харитонович

З 1913 р. мешкав у Сумах, викладав малювання в реальному училищі, вів курси географії, малювання та креслення в кадетському корпусі. У 1913 р. брав участь у художніх виставках, що відбулися в Харкові та Полтаві. Один з організаторів першої Сумської художньої виставки (1914), на якій експонувалося близько 50 робіт Онацького, створених на матеріалах рідного краю. Деякі з них тиражувалися на кольорових поштових листівках (“Місячна ніч”, “На пасіці”, “Хата біля Тарасової гори у Каневі”). Був членом місцевої “Просвіти”, працював у Сумській військовій школі, педагогічному технікумі, залізничній і загальноосвітній трудовій школах. У 1920 р. очолив комісію зі спорудження пам'ятника Т. Г. Шевченку в Сумах.

Був уповноваженим у справі охорони та дослідженні пам'яток культури по Сумському повіту. За участю Онацького в Сумах відкрито історично-художній музей, де у 1920-1933 рр. Онацький був директором. Для музею зібрав багато рідкісних творів українського, російського і зарубіжних митців, меблі, старовинні килими, фарфорові і фаянсові вироби, колекцію художнього скла, предмети, знайдені ним під час археологічних розкопок на Сумщині. Зокрема, у Славгороді (нині Краснопільський район) знайшов картину Рубенса “Христос на соломі”, яка, ймовірно, була ескізом до центральної частини Рубенсівського триптиху, що зберігається в Антверпенському музеї.

У 1928 р. у Сумах заснував художню студію, був її першим викладачем.

У 1960-1980 рр. родина художника передала твори Онацького до Сумського художнього музею. Наприкінці 1995 р. його ім'я було присвоєно Сумському художньому музею.

Деталі

Створено: 03 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 5545

ОХРІМЕНКО

Павло Павлович

З 1972 р. завідуючий кафедрою Сумського державного педагогічного інституту. У 1939 р. опублікував перші праці, присвячені творчості Т. Г. Шевченка. Приділяв увагу вивченню східно-слов'янських літератур, зокрема взаємозв'язкам української, російської і білоруської. Вагоме значення в його працях мають питання культури, театру, драматургії, освіти, мовознавства, кобзарства, фольклору.

Охріменко - автор підручників і посібників (для вчителів, студентів та учнів), написаних українською, російською та білоруською мовами, частково перекладених молдавською, грузинською, казахською мовами. За його проектом написані “Беларуская вуснопаэтычная творчасць” (Мінск, 1966, у співавт.), “И. П. Котляревский и мировая культура” (Минск, 1969, в соавт.), “Леся Украинка и мировая культура” (Минск, 1970, в соавт.).

Охріменко - відомий дослідник “Слова о полку Ігоревім”. Займався вивченням питань щодо часу і місця написання пам'ятки. Організував 8 наукових конференцій.

Відмінник народної освіти СРСР (1979).

Деталі

Створено: 03 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 6280

ПАРХОМЕНКО

Микола Григорович

Працював на Сумському машинобудівному заводі ім. М. В. Фрунзе. Після служби в армії повернувся на завод. На початку Великої Вітчизняної війни працював заступником начальника Сумського обласного евакопункту, евакуювався до м. Чарджоу Узбецької РСР. Наприкінці 1941 р. мобілізований до армії. У 1942 р. у складі 730-го винищувально-протитанкового полку воював на Сталінградському фронті, у 1943 р. - у складі 114-го гвардійського армійського Ново-Українського винищувально-протитанкового полку на 2-му Українському фронті. Поранений. Учасник боїв на Курській дузі, учасник визволення Сумщини. Відзначився при форсуванні Дністра, під час Яссько-Кишинівської операції, при визволенні Будапешта, Чехословаччини. Після війни повернувся до Сум, працював у будівельній організації. У 1960-ті роки працював оператором Української філії ВНДІ гідромашинобудування.

Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ст., медалями.

Деталі

Створено: 03 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 5615

ПЕТРОВ

Геннадій Терентійович

Займався вивченням життя та творчості Н. Онацького, О. Олеся, Я. Мамонтова, В. Нарбута та інш. З 1960 р. друкувався в обласній і республіканській пресі. Один з авторів книг “В путешествие по Сумщине” (1979, 1984), “Історія міст і сіл Українскої РСР. Сумская область” (1980). Організатор культурно-масових заходів, присвячених пам'яті П. Куліша, М. Лукаша, ініціатор встановлення меморіальних дощок О. Олеся, М. Лисенка, Б. Грінченка, проведення Лисенківських свят мистецтв (с. Шпилівка Сумського району), Паліцинських читань (с. Залізняк Сумського району).

Автор понад 1500 газетних публікацій, теле- і радіопередач. Відкрив і оприлюднив велику кількість документальних матеріалів, пов'язаних із життям і творчістю призабутих та репресованих діячів науки і культури, підприємців.

Деталі

Створено: 03 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 5829

РИБАЛКО

Павло Семенович

Після громадянської війни служив у Червоній Армії. Закінчив курси вдосконалення вищого командного складу (1926, 1930), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1934). З 1940 р. на викладацькій роботі.

На початку Великої Вітчизняної війни мав звання генерал-майор. У роки війни був заступником командуючого, командуючим 5-ю танковою армією, 3-ю гвардійською танковою армією. Війська під його командуванням брали участь в Острозько-Росошанській, Харківській наступальній операціях (1943), у Курській битві, Київській наступальній (1943), Житомирсько-Бердичівській, Проскурівсько-Чернівецькій, Львівсько-Сандомирській, Нижньосилезькій, Верхньосилезькій, Берлінській, Празькій операціях. З 1946 р. 1-й заступник командуючого, з 1947 р. командуючий бронетанковими і механізованими військами Радянської Армії.

Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, трьома орденами Суворова І ст., орденами Кутузова І ст., Богдана Хмельницького І ст., орденами і медалями зарубіжних країн.

У с. Малий Вистороп встановлено бронзовий бюст, у м. Прага - пам'ятник П.С. Рибалку. Його ім'ям названо одну з вулиць м. Суми.

Деталі

Створено: 03 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 5743

САПУХІН

Павло Андрійович

У 1948 р. переїхав до Сум, працював методистом російської мови Сумського інституту вдосконалення кваліфікації вчителів, інспектором шкіл Сумського облвідділу народної освіти (1948-1950), завучем Сумської семирічної школи № 13 (1950-1951), завідуючим кабінетом педагогіки Сумського інституту вдосконалення кваліфікації вчителів (1951-1955), заступником директора цього інституту (1955-1958).

Автор праць про зв'язки з Сумщиною І. Буніна, М. Гоголя, В. Короленка, Г. Сковороди, А. Чехова, Т. Шевченка та інш.; досліджував окремі питання топоніміки, архітектури, охорони пам'яток історії та культури; літературне минуле краю; живучи у Великій Писарівці, проводив археологічні дослідження; як співавтор був залучений до створення перших путівників по Сумщині та м. Суми, першого фотоальбому про м. Суми, путівника-довідника “Знайомтесь: Сумщина”. Брав участь у роботі товариства “Знання” (1948-1970), Товариства охорони пам'яток історії та культури (1966-1970), склав реєстр пам'яток, що підлягають охороні, і дав докладні пояснення до кожного об'єкта. Відомий як книголюб, колекціонер, збирач рідкісних речей. Разом з П. Дорошенком, Т. Осадчим, П. Кисиленком, Г. Петровим, Я. Кривком, І. Лисим, В. Терлецьким належить до плеяди найбільш відомих краєзнавців Сумщини ХХ ст.