005.jpg

Соціальний захист працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та несприятливими умовами праці, являється важливою складовою соціальної політики держави.

Відповідно до чинного законодавства України атестація робочих місць за умовами праці це сукупність заходів, які мають за мету комплексну оцінку кожного робочого місця на відповідність Системі стандартів безпеки праці, технічному і організаційному рівням. Це забезпечує поліпшення стану безпеки виробництва, якості продукції і головне, передбачає урегулювання відносин між роботодавцем та працюючим населенням в галузі безпечних і здорових умов праці.

Атестація робочих місць за умовами працi проводиться на підприємствах i в організаціях незалежно від форми власності і господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, устаткування, прилади, сировина та матеріали є потенційними шкідливими та небезпечними виробничими факторами, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також їх нащадків як зараз, так i в майбутньому.

Колективний договір – це нормативно – правовий договір, що укладається між трудовим колективом підприємства та роботодавцем з метою регулювання виробничих, трудових і соціально – економічних відносин і узгодження інтересів обох сторін підприємства, організації, установи.

Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 визначено мінімальні строки зберігання документів.

Основна мета атестації робочих місць за умовами праці полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками з метою реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в шкідливих та несприятливих умовах.

Атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», галузеві (міжгалузеві) і територіальні (обласні та республіканські) угоди підлягають повідомній реєстрації центральними органами виконавчої влади у сфері соціальної політики, а колективні договори і територіальні угоди іншого рівня – місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та пункту 1 Порядку повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 № 115 до відання виконавчих органів міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, повідомна реєстрація колективних договорів і територіальних угод відповідного рівня.

Найбільш ефективним заходом регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, узгодження інтересів працюючих, роботодавців та уповноважених ними органів залишається колективний договір, де встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо організації виробництва, праці, відпочинку, продуктивної зайнятості, нормування, оплати, умов та охорони праці, а також додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Сучасний стан організації праці при відсутності наукових та проектно-конструкторських розробок нових технологій, наявності недосконалого обладнання не гарантує стовідсотково безпечних умов праці. Тому на підприємствах, установах та організаціях міста для відшкодування впливу небезпечних і шкідливих чинників виробництва на організм людини застосовується система пільг і компенсацій. Переліки шкідливих виробництв, професій і посад із шкідливими умовами праці, які мають право на отримання пільг, затверджені Кабінетом Міністрів України.

На виконання реалізації ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці «Про рівне винагородження чоловіків і жінок за рівноцінну працю», «Про дискримінацію в галузі праці та занять» в Україні діють закони України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року».

Одним із основних питань, які необхідно вирішити під час проведення на підприємствах, установах та організаціях міста атестації робочих місць за умовами праці, є визначення кількості робочих місць, що їй підлягають. Проте, саме на цьому етапі найчастіше припускаються суттєвих помилок, які у подальшому призводять до проблем організаційного та технологічного характеру.